Скільки її пам’ятаю, моя тітонька скаржилась на життя. Їй усе було не так і не звідти. Чоловік не такий, ми не такі, керівництво країни, робота, погода. У неї життя не склалось і винні були хто завгодно, але не вона.
Її мама, моя улюблена бабуся, вирішила переїхати до мене в село, аби її донька мала де жити після того, як евакуювалась з-під Харкова де проживала до того.
Уже чотири місяці тітка Галя живе у бабусиній квартирі. Бабуся відмовилася від банківських послуг і навіть не хотіла, щоб їй доставляли пенсію листоноші, тож ми оформили їй картку і я щомісяця їздила в місто, аби зняти пенсію.
Щомісяця я привозила гроші бабусі з усіма чеками. Зізнаюсь, зі своєї зарплатні додавала бабусі кілька тисяч.
Бабуся ніяк не могла зрозуміти, чому так багато стала отримувати, я ж склала казочку про якісь оформлені мною виплати і допомоги, все аби бабуся нічого не запідозрила.
І все йшло гладко, аж доки, тим, що бабуся стала отримувати більше не зацікавилась тітка Галя. Під час її останнього візиту вони разом з бабусею вирішили, що саме тітка Галя тепер зніматиме і привозитиме пенсію бабусі, адже я й так багато часу на це витрачаю. Та й тітка Галя донька, а я “всього на лиш” онука.
Потрібно було бачити обличчя тітоньки, яка прилетіла учора до нас, аби розібратись, чому пенсія бабусі така маленька і де ще кілька тисяч, які бабця отримувала раніше.
Звісно, моїй історії ніхто не повірив. Найобразливіше те, що бабуся поїхала з тіткою Галею в місто, аби “розібратись”. Обидві вважають, що я не чиста на руку.
Гаразд тітка Галя, я про неї усе вже давно зрозуміла, але бабуся? Відколи не стало мами вона для мене найрідніша людина. Я небо до її ніг прихиляла, а вчора почула багато неприємного про себе.
Вимкнула телефон. Схоже, я таки втратила родину, але бабусю шкода. Я ж порошинки з неї здувала, тітка Галя ж тільки про себе думає. Як же ж вона тепер з нею?
11,08,2022
Головна картинка ілюстративна з вільних джерел.
