У нас двійко дітей. З молодшим сином Віталік не залишався ні разу сам, нашу трирічну доньку лише кілька разів забирав із садочка, але щоб піти погуляти в парк чи щось подібне — жодного разу.
По дому не робить абсолютно нічого, платимо одній жіночці за збирання раз на тиждень.
Ще до появи діток, чоловік часто готував — він це круто робить, але за останні три роки — жодного разу.
Час на одинці теж тисячу років уже не проводили — на мені діти цілодобово, він їх навіть на годину взяти не може, коли я їх укладаю, мені хочеться просто зганяти в душ і завалитися спати.
Можливо, якби чоловік проявляв більше турботи про мене, то я б з більшою цікавістю на нього реагувала.
Читайте також: Нам залишилося ще шість місяців, щоб виплатити квартиру, а днями я випадко дізнаюся, що Андрій має іншу
Загалом, так, любий, дякую, що заробляєш, ми дуже цінуємо твій внесок. Але якщо ти просто скидатимеш гроші на картку, то мені буде тільки простіше.
Жодного іншого функціоналу в цьому домі у тебе нема. Але щонайменше до стабільного виходу на роботу я тобі цього не скажу. А там побачимо.
Популярні статті
- Ну а що я мала робити? Стоять вони навпроти мене і аж світяться обоє щастям. Прямо при ньому казати: ” Доню схаменись, куди ти свою голову сунеш?”. Мені виховання такого зробити не дозволяє та й він ніби хлопець непоганий
- Є такі люди, які в місті просто не можуть жити, все на них тисне, нема чим дихати, нема на чому оку спинитися. Я саме така людина і хочу вам розказати, як я колись давно їхала в місто за «женихом» та мало не втратила сім’ю і себе
- — Краще б ти не дарувала мені ніякої квартири, – сказала донька захлипавшись. – Більше негараздів після твого подарунку ніж радості в моєму житті.
- Принесла я чоловіку отой судок і як було, на постіль перед ним поклала: “Або кажи щось свої мамі, або відвозь назад у село. Я вже більше не можу такого терпіти, ну скільки ж можна?”
- Заїхали мої племінники і наче перші тижні лиш до всього приглядалися і характеру не показували, а потім потроху-потроху вже я почала розуміти, що я в своєму домі не ґаздиня. Не там стала, не там сіла, не те з’їла. А я ж за собою бачу, що я все гірше до ліжка гнуся