У Генштабі зробили нову заяву щодо військового обліку для жінок. Більшість українок видихнуло спокійніше.
Нагадаємо, що згідно з наказом міністра оборони від 7 лютого 2022 року, з 1 жовтня 2022 року жінки, які мають певні спеціальності та/або професії, визначені в додатку, братимуться на військовий облік військовозобов’язаних.
Однак в Генштабі зробили нову заяву:
Проведення загальної мобілізації під час війни з рф засвідчило, що на військову службу до ЗСУ та інших військових формувань призвані близько 1% жінок від загальної кількості мобілізованих.
Більшість жінок призначено на посади медичного персоналу, підрозділів зв’язку, морально-психологічного забезпечення, діловодів, бухгалтерів та кухарів.
І наразі у Збройних Силах залишається потреба у жінках-фахівцях з медицини, радіотехніки та харчових технологій.
Отже, досвід розгортання військових частин Збройних Сил України та інших військових формувань до повних штатів воєнного часу доводить, що в держави на сьогодні просто немає гострої необхідності суттєво збільшувати кількість жінок на військовому обліку.
Зважаючи на це, у Генштабі опрацювали пропозиції щодо взяття жінок на військовий облік військовозобов’язаних лише за їхньою згодою.
Також, є пропозиція розпочати проведення заходів із включення жінок до військового обліку не раніше як через місяць після завершення особливого періоду в Україні.
14,07,2022
Головна картинка ілюстративна.
Популярні статті
- Ну а що я мала робити? Стоять вони навпроти мене і аж світяться обоє щастям. Прямо при ньому казати: ” Доню схаменись, куди ти свою голову сунеш?”. Мені виховання такого зробити не дозволяє та й він ніби хлопець непоганий
- Є такі люди, які в місті просто не можуть жити, все на них тисне, нема чим дихати, нема на чому оку спинитися. Я саме така людина і хочу вам розказати, як я колись давно їхала в місто за «женихом» та мало не втратила сім’ю і себе
- — Краще б ти не дарувала мені ніякої квартири, – сказала донька захлипавшись. – Більше негараздів після твого подарунку ніж радості в моєму житті.
- Принесла я чоловіку отой судок і як було, на постіль перед ним поклала: “Або кажи щось свої мамі, або відвозь назад у село. Я вже більше не можу такого терпіти, ну скільки ж можна?”
- Заїхали мої племінники і наче перші тижні лиш до всього приглядалися і характеру не показували, а потім потроху-потроху вже я почала розуміти, що я в своєму домі не ґаздиня. Не там стала, не там сіла, не те з’їла. А я ж за собою бачу, що я все гірше до ліжка гнуся