fbpx

Він втік з-під вінця, залишив її без пояснень. Не знала заплакана Світлана, що те приниження – найкращий подарунок долі

Нареченою Світлана стала в двадцять два роки. А до цього часу «видала» заміж всіх своїх подружок. Але прийшов і її час: з’явився на її дівочому горизонті Олексій – двадцятип’ятирічний симпатичний хлопець. Познайомилися на дні народження чоловіка однієї з Свєтиних подруг. Джерело

Проводив Світлану додому і хотів біля під’їзду поцілувати, але Свєта відсторонилася від Олексія, він тут же розвернувся і пішов. І Світлана подумала, що вона не побачить більше симпатичного Олексія. А на другий день хлопець чекав Світлану з роботи біля будинку з букетом квітів. З цього дня Світу і Олексій зустрічалися щовечора. Через три місяці Олексій запропонував познайомитися зі своєю мамою і запросив Світлану до себе додому.

У передпокої Світлану і Льошу зустріла мама Раїса Романівна. Вона була трохи нижче ростом Свєти, але вміла поглянути на людину так, як ніби це вона вище ростом. Ось і на Свєту вона подивилася з «висоти» свого середнього зросту. Світлані якось стало не по собі від погляду майбутньої свекрухи. Але потім всі пройшли в зал і сіли за стіл.

На чергові питання Раїси Романівни Світлана відповідала без запинки, з’явилася впевненість і навіть розкутість. Раїса Романівна трималася підкреслено ввічливо. А ось Олексій сидів сам не свій: було помітно, що він хвилюється, як ніби боїться чогось. Також підкреслено ввічливо Раїса Романівна проводила Світлану і якось заклопотано глянула на сина, немов хотіла втримати його.

– Я тільки Світлану проводжу і додому, – попередив Олексій.

По дорозі додому Світлана запитала:

– Напевно, я не сподобалася твоїй мамі?

Читайте також:– Вона завжди прикидалась тихою овечкою. Навіть коли весілля мені зіпсувала, запевняла що не вона те зробила. Я лиш через роки зрозуміла, як гірко помилялась в ній

– З чого ти взяла? Просто вона завжди така серйозна, та й бачить тебе перший раз.

– І все ж вона чимось незадоволена, – припустила Світланка, – та й ти хвилювався.

Олексій спробував відбутися жартами від Свєтиних питань, але у нього не вийшло. Хвилини три обидва мовчали. Потім Олексій не витримав і зізнався Світлані, що у Раїси Романівни є на прикметі дівчина – дочка її близької подруги. У Олексія з цією дівчиною нічого спільного немає, але ось Раїса Романівна спить і бачить свого сина і дочку подруги нареченим і нареченою. Олексій щиро поділився зі Світланою своїми почуттями, розповівши, що дочка маминої подруги зовсім йому не подобається, він всіляко відмовляється, коли Раїса Романівна намагається їх «звести» разом. Але найголовніше, що він вже зустрів дівчину, яку покохав, і ця дівчина йде поруч з ним, – це Світлана.

Не подобалося Світлані ставлення майбутньої свекрухи, не подобалася її задумка одружити сина на інший. Але Олексія вона полюбила і не хотіла від нього відмовлятися. Незабаром справа дійшла до весілля. Як не противилася Раїса Романівна, син наполіг на своєму: Світлана буде його дружиною. Уже домовилися подати заяву в РАГС, а потім ввечері удвох відзначити цю подію.

В той день Світлана відпросилася з роботи раніше, і вони поїхали в РАГС. На вулиці було тепло, сніг вже розтанув, світило сонце. Світла заплющила очі від сонячних променів і обійняла Олексія. Вона була щаслива. Зараз зайдуть в РАГС, подадуть заяву, а через два місяці офіційно стануть чоловіком і дружиною.

– Ну, що підемо? – Запитала Світлана Олексія, який дивився кудись у далечінь.

– Так, звичайно, йдемо, – трохи розгублено сказав Олексій, – ти йди, а я зараз, на п’ять хвилин відлучуся і наздожену тебе.

– Добре, я чекаю тебе, – посміхаючись, сказала Світлана.

У РАГСі вона просиділа майже годину – до самого закриття. Олексія не було. Вона кілька разів виходила на вулицю і дивилася по сторонам, але так і не побачила свого нареченого. Засмучена, Світлана повернулася додому, набрала номер домашнього телефону Олексія і почула в трубку жіночий голос. Це була Раїса Романівна. Світла попросила покликати Льошу, але Раїса Романівна жорстко відповіла:

– Дитинко, тобі немає ніякого сенсу дзвонити сюди; в Олексія є дівчина, а ти – всього лише його юнацька омана. І не намагайся шукати мого сина, він виїхав з міста. Після важкої телефонної розмови з Раїсою Романівною Світлана розридалася, і весь вечір батьки не могли заспокоїти доньку. Вона не розуміла, як людина, яка тільки що обіймав її біля входу в РАГСу, могла без пояснення причин зникнути.

«Якщо передумав, то хоча б записку передай, – думала Світлана, – але ж неможливо, так з глузду можна з’їхати». Світла кілька разів намагалася побачитися з Олексієм, але на роботі сказали, що він, дійсно, поїхав у відрядження. Світлана сподівалася, що подзвонить, напише, несподівано з’явиться, звалиться, як сніг на голову. Але цього не сталося. Через місяць Світлана стала заспокоюватися. Вона все рідше стала сподіватися на те, що Олексій з’явиться і хоча б дасть пояснення за дивне зникнення.

Минуло ще півроку, – від Олексія ніяких звісток. Світлана перестала його чекати, намагалася не згадувати і навіть не ходити в парк, в якому вони гуляли. Через два роки Світлана вийшла заміж за свого однокласника, з яким випадково зустрілася в торговому центрі.

З чоловіком Світланка прожила майже двадцять років. А потім він помeр, – у нього було хворе серце. Світлана залишилася з дочкою-студенткою. Заміж вдруге не збиралася. Світлана часто відвідувала свою літню маму.

У суботній день вона вранці вирушила до матері. Увійшовши у двір, побачила на лавці самотнього  чоловіка. Світлана пройшла повз, не звертаючи уваги. Чоловік встав і покликав її. Він, звичайно, змінився зовні, але очі ті ж і погляд той же. Це був Олексій. Вони сіли на лавку. Олексій мовчав, і було помітно, що йому важко почати говорити.

Потім він запитав, як склалася Свєтине життя. І вона відверто відповіла, що вдова і що є дочка. Олексій попросив вибачення за ту втечу від РАГСу. Він, дійсно, любив Світлану і хотів одружитися, всупереч всім відмовам матері. У той день він посварився з матір’ю і сказав, що пішов подавати заяву в РАГС. І потім там, коли вони стояли зі Світланою на вулиці, він побачив, як Раїса Романівна, тримаючись за серце, йшла їм назустріч. Олексій зрозумів, що мати може влаштувати скандал прямо тут, тому і попросив Світлану почекати п’ять хвилин.

Це і була його помилка: він хотів утримати матір, а затримався сам – на двадцять років. Раїсі Романівні стало погано прямо на вулиці, і він відвіз її на таксі додому, не зміг залишити одну. Хотів зателефонувати, але мати благала заради свого здоров’я не дзвонити хоча б один вечір. І Олексій  – піддався егоїстичній матері. А потім приїхала швидка і сказали, що хвилюватися Раїсі Романівні не можна. Вона скористалася своєю хворобою і вмовила сина залишити Світлану.

Олексій вирішив просто почекати якийсь час. Але на другий день йому самому стало соромно свого вчинку, він не знав, як пояснити Світлані все, що сталося. І він боявся, що мати все одно не дасть їм бути разом. До того ж його відправили у відрядження в інше місто на два тижні, і він вирішив, що так навіть краще.

Через півроку Олексій одружився на дівчині, яку не любив, – на дочці подруги його матері. Через п’ять років розлучився. Потім були ще два шлюби, але теж невдалих. Щоразу він згадував Світлану, згадував, як вони стояли у РАГСу і були в кількох кроках від щастя.

Світла вислухала розповідь Олексія, встала з лави і попрощалася з ним.

– Свєта, почекай, – крикнув Олексій, – ти, знаєш, мама у мене вже старенька зовсім, але вона часто згадує тебе і каже, що саме з тобою я був би щасливий.

– Я бажаю їй здоров’я, – сказала Світлана, – а тобі щастя, ти ще зустрінеш жінку, з якою у тебе все буде добре. Відійшовши кроків десять, Світлана повернулася і, подивившись на самотнього Олексія, посміхнулася і махнула йому рукою. Це була усмішка не закоханої жінки, а людини, яка пробачила.

You cannot copy content of this page