Інколи бракує слів аби описати всю глибину правосуддя по-франківськи. Сухо по датах:
31 серпня турнікети та інше медобладнання для ЗСУ вилучають при обшуку у волонтера.
5 вересня суддя Леся Кіндратишин ( Івано-Франківський міський суд) ігнорує прохання повернути речі, які вже вчора мають бути на фронті.
14 вересня турнікети та інше майно волонтера Яницького віддають йому рішенням Апеляційного суду Івано-Франківської області
Для тих, хто не в курсі, то пояснимо ситуацію. Волонтер Олег Яницький потрапив під обшук через судову справу відкриту проти франківських волонтерів. Факт знайомства з підозрюваними став причиною того, що медична волонтерська допомога, яка дуже необхідна на фронті, була арештована.
Отож, 31 серпня в приміщенні фірми Яницького проходить обшук, де забирають, як доказ майно волонтера (по факту, ця допомога належала данській компанії).
5 вересня в Івано-Франківському міському суді, в особі судді Леся Кіндратишин, Яницькому відмовили в поверненні волонтерської допомоги.
«Гроші, документи не вилучили. Вилучили турнікети, спорядження, яке належить данській компанії. І кілька старих телефонів, а також флешки, які досі не обстежені. У нас є підтвердження від бойового командира, що вилучені речі мали їхати в їхню бригаду. Ці речі вже п’ять днів рятували б наших бійців на фронті, якби їх не вилучили!», – говорила Данилюк, адвокатка Яницького.
Тоді волонтер та його адвокатка Ірина Данилюк запевняли, що подаватимуть апеляцію, бо вважають, що конфісковані речі ніяк не стосуються головного провадження по справі.
14 вересня депутатка Федишин написала, що турнікети та інше майно для військових вдалося повернути через апеляцію. Це підтвердила і адвокатка волонтера.
«Вітайте! Сьогодні ми з Олегом Яницьким отримали все вилучене й арештоване військове спорядження. Так, сьогодні апеляційний суд почув нас, скасував арешт. Зазначу чудову роботу судових працівників (негайно підготували ухвалу) і роботу слідчих – нам невідкладно повернули вилучене. Дякую всім-всім за підтримку!», – написала вона.
За матеріалами Репортер.
Фото: колаж.
09/15/2022
Популярні статті
- Мені було завжди тяжко слухати, як свекруха шукає в мого сина риси Андрія. Їх там просто не могло бути і я з кожним днем все чекала, коли вона це побачить
- Просто не розумію, чому батько не сказав мені, що у нього такі неприємності? Все можна було б вирішити і швидше, і з меншими затратами душевних сил
- Свекруха може тримати на руках старшу онучку, відвернутися від моєї доньки і жартувати: «Ми зайняті, а третій тут зайвий». Це дослівна цитата, яку моїй донці сказала бабуся
- Звичайно, що я їй не допомагала по доброті душевній. Я що їй родичка чи донька? І не треба мені про мораль. Ми всі живі люди і маємо розуміти, що вік у нас короткий, а доглядати на схилі літ комусь треба. То чого б і квартиру не переписати, як на те пішло
- Якось чоловік мене обійняв, зарився носом в моє волосся і прошепотів: «Як добре, що ти мені пробачила.». «Як добре, що ти не бачиш мого обличчя зараз», – подумала я з усмішкою