fbpx
Події
ВР скасувала мораторій на конфіскацію квартир у неплатників валютних іпотечних кредитів

Через півроку неплатників валютних іпотечних кредитів зможуть визнавати банкрутами і за борги відбирати в них житло. Це передбачено новим кодексом про банкрутство, котрий схвалено Верховною Радою, йдеться в сюжеті ТСН.

На тісній кухні, яка давно не бачила ремонту, Олексій Ясинський розповідає історію свого невдалого кредитування: 150 тисяч доларів під заставу квартири у 72 квадрати. До кризи 2014 року він встиг повернути 20 тисяч. “Більшість людей, котрі брали кредити, не аферисти. Їх просто довели до такого стану, коли вони не можуть виконувати свої зобов’язання”, – каже він. Чоловік витратив роки на боротьбу з банками, які перепродали його борг. Тепер інженер авіазаводу живе за рахунок мами-пенсіонерки. “В мене заарештували навіть мій зарплатний рахунок, тобто я не можу навіть зняти свою зарплату”, – каже він.

Таких, як Олексій, в Україні десятки тисяч. Десятиліття тому на піку купівельної спроможності та цін люди масово вкладали гроші в нерухомість – хтось для себе, хтось для перепродажу чи оренди. Валютні кредити були суттєво дешевшими, аніж гривневі, а долар коштував 5, а не 28 гривень, як зараз. Борги громадян перед банками сягнули 100 млрд гривень.

Тетяна також узяла 150 тисяч доларів під заставу квартири. “Я взяла кредит, чітко розуміючи, що моя зарплата дозволяє погасити і дає можливість. Розрахувала все це”, – запевняє вона. Новий закон пропонує їй та Олексію через суд визнати себе неплатоспроможними та домовитися з банком про повернення боргу або продати житло. “Я 130 заплатила, з них 80 – це відсотки, 50 тисяч – це тіло кредиту. На сьогоднішній день банк мені виставляє 180 тисяч доларів за цю ж квартиру”, – нарікає вона.

Читайте також: З кожного по 400 грн на місяць: в Україні хочуть ввести обов’язкове медичне страхування

В асоціації банків впевнені, що тепер повернути борг кредиторам стане простіше: якщо, припустімо, у вас  іпотека  на 100 тисяч доларів, а квартира нині коштує 50 – то і віддати банкові потрібно 50. А якщо ви вже сплатили бодай  якусь частину, наприклад, 10 тисяч, то банківський борг – 40. “Це дуже справедливий підхід до тих позичальників, які намагалися платити, але в силу обставин вони не змогли. А ті позичальники, які брали кредит і не збиралися його повертати, з самого початку на це розраховували – так, дійсно будуть знаходитися у ситуації, коли вони або вирішують, або банк може продавати житло”, – пояснює Інна Богатих.

Щоб визнати себе неплатоспросможним, потрібно показати всі свої статки, а також статки своїх родичів. Тетяну це найбільше непокоїть. “Під відповідальність потрапляє практично вся країна. Тому що ви боржник, у вас є поручитель і за все відповідаєте ви та ваші родичі”, – каже Тетяна Руденко. Але визнати себе банкрутом може лише сам боржник – на цьому наполягають у Міністерстві юстиції. Банк у такому випадку зобов’язаний борг зменшити і розтягнути в часі. У  позичальника є і другий шлях – він може залишити все, як є, тобто лишитися сам на сам із колектором. “Ті, хто не подасть заяви до суду про відкриття справи про неплатоспроможність, ті відповідно залишаться в тій самій ситуації, де буде виконавче провадження, коли є рішеня суду. У людини може бути інше  майно, рухоме, корпоративні права в якихось компаніях, є якісь акції, купа всього, арбітражний, керуючий  буде шукати таке майно”, – пояснив Юрій Моісеєв.

Що для себе обере Олексій, він іще не знає. Його банк навіть суму боргу приховує. “Я дійсно можу втратити з мамою єдине житло. Я розумію, що прийдуть товариші, спеціально навчені”, – каже він. Майбутнім безхатченкам  місцева влада має надати соціальне житло, бо теоретично людей не повинні виселяти на вулицю. На пакування речей боржникам держава дає півтора року. Через шість місяців почне діяти цей закон, якщо його підпише президент. А ще через рік скасують мораторій на виселення боржників.

facebook