Моя свекруха вже пенсіонерка, але підробляє два рази в тиждень: їздить на прибирання в заміський будинок до багатих людей, там їй платять 500 гривень за день, вона каже, що це хороший приробіток до її пенсії. А ще у неї є супутник життя, вітчим мого чоловіка, але він зовсім несерйозний, ще не на пенсії, працює, але любить перехилити зайвого, тому віддає свекрусі тільки якісь копійки з зарплатні. Якщо вірити свекрусі, то жити так цілком можливо, якщо тільки скромно і економно. Але крім їжі я іноді помічаю у неї нові речі: нещодавно вона собі мультиварку, наприклад, купила.
А ще вона каже, що любить своїх онуків і часто просить їх віддати до неї на вихідні. Бере наших дітей – двох дочок 6 і 8 років, і онука від своєї дочки, йому 5 років. Звичайно ж, ми це їй дозволяємо, як бабуся вона дуже хороша: читає дітям казки на ніч, гуляє з ними, грає, намагається все зробити так, щоб вони не сиділи в своїх планшетах і телефонах, вважає, що це погано. А ще вона дуже смачно готує і пече – справжня бабуся. Її чоловік хоч і має ту погану звичку, але в дні відвідування онуків він завжди адекватний. Але «дід» не любить залишатися один на один з дітьми, тому бабуся завжди і всюди дітей бере з собою.
Все б добре, тільки у свекрухи дивна звичка: замість того, щоб запастися продуктами заздалегідь, вона веде всіх дітей в великий супермаркет біля свого будинку: мовляв, нехай вони самі обирають собі смачненьке. Але у неї є один закон: обираємо тільки продукти! Іграшки та інші дитячі радощі можуть бути тільки подарунками на свята, на це немає зайвих грошей!
Звичайно ж, у дітей розбігаються очі, вони беруть з полиць те, що захочуть і просять бабулю купити їм це. Але бабуся категорично відмовляються, забирає іграшки з дитячих ручок, і розставляє все назад на стелажі! А потім починає онукам розповідати про те, що у неї не так багато грошей, і вона їм все це купити не в змозі. Навіть дитячі сльози її не тривожать!
Навіщо вона це робить? Це такий процес виховання? Навряд чи. Я дзвонила і просила не брати дітей з собою. адже потім ми повинні піти з чоловіком і купити, те, що діти собі обрали ! Але вона каже, що з дітьми їй легше визначитися: чим їх годувати на вихідних, які страви приготувати, як їх прикрасити. Не хоче вона водити їх в інший магазин, там вибору мало.
Після чергового повернення від бабусі, я сказала чоловіку, що більше не віддам дітей цій жінці. або хай уже купує дітям іграшки, якщо повела їх туди, або хай купує усе заздалегідь. Він мені відповів, що тоді я буду сама всі вихідні з дітьми сидіти, а він поїде на рибалку.
От не знаю, як тепер дітей бабусі віддавати? Мені їх так шкода. Невже їй так потрібна була та мультиварка, що обділяє своїх же онуків? Вона ж тисячу гривень у тиждень має, невже не хочеться, хоч раз на тиждень побалувати дітей?
Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.
Головна картинка – pexels.
