Ви не замислювалися, чому людині властиво постійно робити одні й ті ж самі помилки?
Причому це не розсудливе заняття успішно практикує чи не кожен: навіть освічені люди часом із задоволенням наступають на чергові великі граблі. А секрет всього цього насправді простий: є певні
життєві істини, які ніхто не хоче визнавати, вважаючи за краще при цьому ходіння по колу особистих проблем.
Ми вирішили звернутися до форуму Quora, щоб від звичайних користувачів дізнатися, які саме загальноприйняті стандарти заважають нам жити і що потрібно раз і назавжди усвідомити, щоб доля не підносила нам неприємні сюрпризи.
1. Постійно всіх прощаючи, ви допомагаєте злу утвердитися в безкарності
Багато «цілителів душ» користуються своєю фразою, що стала вже стандартною [прочитати піднесено і з придихом]: «Потрібно вміти прощати. Тільки так ви можете ступити в новий день з чистими
думками і духом ». Але ніхто при цьому не уточнює, що прощення буває 2 видів:
Душевне: це прощення, засноване на подоланні власних переживань заради гармонії з собою. Воно спрямоване тільки
всередину себе, а не в бік людини, що образила вас. Воно скоріше навіть не про прощення, а просто не про
звинувачення. Це красиво, благородно, корисно і, так, необхідно.
Поведінкове: а це вже про те, як поводити себе з людиною, що образила вас. На жаль, прощаючи її хоч в перший, хоч в
енний раз, ви допомагаєте людині знайти впевненість в безкарності її дій (зрозуміло, тут не йдеться про переступи на кшталт наступити на ногу і т. д.). Тому прощати чи не прощати в цьому випадку – справа вже ваша, принципова.
2. Перебільшений пункт: вам не подзвонить Бог
Таким пафосним підзаголовком ми позначили думку про те, що ніхто або ніщо не прийде і не врятує вас від вашого ж життя.
Кращим прикладом цього пункту послужить фільм «Теорема Зеро» голлівудського дивака Террі Гілліама. Головний герой картини буквально цілими днями сидить біля телефону і чекає дзвінка від
Бога, який відкриє герою його призначення і сенс життя. А в кінці раптом розуміє, що Бог йому всетаки не подзвонить.
Глядачам фільму потрібно 2 години екранного часу на те, щоб усвідомити цю думку. Більшості ж не вистачає і всього життя. Ймовірно, так ми виховані ще на дитячих казках, що чекаємо якогось дива або хоча б знаку, щоб стати тим, ким нам нібито визначено. Але все ж потрібно усвідомити і постійно пам’ятати про це: Бог вам все-таки не подзвонить.
3. Життєві провали – це необхідність
Парадоксально, але успішні люди є успішними саме завдяки тому, що вони багато разів оступалися, їм відмовляли, у них опускалися руки і траплялися депресії, але вони не здавалися. Це можна прочитати в будь-який біографії.
Наприклад, у Стівена Кінга був спеціальний гвіздок над письмовим столом, куди він прикріплював відмови від видавництв. Кількість цих відмов обчислювалася далеко не одним десятком.
За статистикою, якщо говорити образно, 95% людей з такими ж даними, як у Кінга, при отриманні ось таких же листочків з відмовами роблять сумне обличчя і говорять: «Ну окей, значить, це не моє». Решта 5% – це Стівени Кінги в своїх сферах, які продовжать отримувати відмови і боротися. Ось як проходить відбір в успішне життя.
4. Гроші, як не крути, – це головне
Споконвіку старші покоління невпинно твердять про те, що гроші в цьому світі не головне. Гроші не подарують щастя, любові або здоров’я.
Давайте зараз тверезо подивимося на ситуацію і цинічно визнаємо:
все-таки з грошима у вас набагато більше шансів бути щасливим, коханим і здоровим. Шансів побачити світ, самореалізуватися, вразити оточення або знайти другу половинку. А якщо ви збираєте по кишенях дріб’язок на бігмак, то все-таки здійснити все це виявляється
трішки складніше.
5. Навіть на найгучніший провал знайдеться виправдання
Наш мозок – геніальна штука. Такою банальною фразою ми почнемо небанальне міркування: справа в тому, що наш мозок постійно виправдовує нашу нездатність діяти (іншими словами, лінь і страх), і
робить це, треба визнати, просто чудово.
Страх поміняти роботу ми виправдовуємо схильністю до стабільності; боязнь звертатися за допомогою до професіоналів – гордістю; неможливість самореалізації – думкою про те, що у нас
недостатньо таланту; а небажання рано вставати на першу пару в інститут – турботою про організм.
Загалом, ми постійно знаходимо хороші причини що-небудь не робити. Якщо звернути увагу на таку властивість нашого мозку і почати з нею боротися, є «ризик» стати успішною людиною.
6. «Завжди говори “так “» – це не найкраще правило
Після знаменитого фільму «Завжди говори “так “» з Джимом Керрі стало особливо модним бути відкритим для цього світу, позитивно реагувати на все нове, відчувати свободу, а заперечення асоціювати з негативом і деструкцією.
Насправді слово «ні» не пов’язане з негативом. Воно швидше пов’язано з волею і раціональним відбором людей, занять і подій для вашого життя. Дійсно, потрібно вміти говорити «так», але разом з
тим не можна недооцінювати і силу слова «ні».
7. Ви не перший в черзі за несправедливістю цього світу
Напевно у кожного з нас є такі героїчні знайомі, які після або навіть під час життєвих негараздів продовжують жити і працювати як ні в чому не бувало. Наприклад, тендітна дочка, яка всі свої ресурси віддає тяжкохворим батькам; вчорашній щасливий наречений, який став сьогоднішнім вдівцем; або нещасна бабуся, яка змушена самотужки забезпечувати велику і невдячну сім’ю
У всіх, навіть у найщасливіших на перший погляд людей є свої проблеми, але не всі це показують. Так що в моменти відчаю корисно згадувати про те, що ви не єдиний, на кого звалилася вся несправедливість цього світу.
8. Всі люди носять маски
Погодьтеся, що на роботі, наодинці зі своєю половиною і в компанії нерозлучних людей ви – це 3 абсолютно різні людини. У кожному товаристві ми буквально надягаємо маски тих людей, які
найбільш б відповідали обставинам і оточенню.
Тому не треба дивуватися, коли з’ясується, наприклад, що ваш колега далеко не той, за кого себе видає. Він не лицемір, просто він змінив маску, а ви випадково це побачили.
9. Варто переглянути список своїх друзів
Друзі – це найцінніший для людини ресурс, і все більшу цінність він набирає з плином часу. Якщо в школі кількість друзів могла перевищувати десяток чоловік, то вже після 30 ви напевно зможете
перерахувати їх лише на пальцях однієї руки. Зрозуміло, в такій ситуації ніхто не стане розкидатися друзями, навіть якщо вони далеко не досконалі. Ну хто з нас ідеальний?
Насправді відверто неідеальними можна назвати 2 типи друзів:
Ті, хто тягне вас вниз. Наприклад, своїми вічними скаргами, постійним втягуванням у халепи або зловживанням вашою
допомогою «по старій дружбі». І найчастіше нам буває шкода, але краще все-таки переривати подібні зв’язки.
Або ті, хто не подасть вам руки, коли ви будете, образно кажучи, чіплятися рукою за край обриву над прірвою. Вибравшись звідти самостійно, не забудьте цю дружбу також перервати.
10. Ніхто не думає так само, як і ви
Знаєте, підлітки не помиляються, коли думають, що їх ніхто не розуміє. Ніхто дійсно нікого до кінця не розуміє, адже кожна людина на цій планеті дивиться на світ саме зі свого ракурсу. Мало хто враховує цю просту думку, перед тим як почати нервувати, скандалити і звинувачувати своїх близьких у тому, що вони не розуміють очевидних речей.
11. Кожна людина по-своєму вас використовує
Як не крути, всі ми один одним в певному сенсі користуємося. Роботодавець використовує ваші ресурси, кохaнець / кохaнка – ваші емоції і тiло, знайомі – ваші зв’язки, поступливий характер, вміння розвеселити, можливість позичити гроші… Та все що завгодно.
Навіть найкраща подруга дружить з вами тому, що їй потрібні спілкування, підтримка, компанія, впевненість в тому, що їй допоможуть у важку хвилину. Це хоч і дружнє, але все ж «користування».
Ви абсолютно не потрібні людям ось просто так – самі по собі, тому що ви милий і гарненький. Таким ви потрібні тільки мамі.
Які ще думки ви б додали до цього списку? Давайте розширимо картину жорстокої дійсності.
