fbpx
Історії з життя
Виходить я помилилася, а інші мали рацію. Я хотіла бути для Володі коханою жінкою, а стала для нього матусею

Мені завжди подобалися чоловіки старші від мене. У них є життєвий досвід, вони відбулися, як особистості. Та й цікавий мені був весь процес упадання за мною. З такими у мене було кілька бурхливих нетривалих епізодів. Про стосунки з цими чоловіками я анітрохи не шкодую, зустрічі з ними протікали гладко і комфортно, приносили мені задоволення і були гармонійними.

Але рік тому в моє життя прийшла нова, незвична для мене любов. Стосунки з молодим юнаком були спочатку незвичайною розвагою, а потім я зрозуміла, що закохалася. Володя був дуже уважний, придумував різні незвичайні побачення, дарував креативні подарунки і сюрпризи, влаштовував нічні прогулянки. Я знову відчула смак життя, віддаючись безтурботним молодіжним розвагам. Я відчувала себе знову юною дівчиною, позбавленою турбот і проблем. А хіба не з таких моментів і складається щастя жінки?

Володя познайомив мене зі своїми друзями. Спочатку мені було трохи ніяково і незвично спілкуватися в такому колективі, але потім я влилася в їх компанію. Мене все влаштовувало. Юнак завжди ставився до мене з любов’ю і пишався мною. Незважаючи на це, рідні та друзі засуджували мої стосунки з ним. Але я не дуже переживала через це – мене влаштовували нові можливості і спілкування з друзями мого хлопця. Я хотіла всім довести, що різниця у віці нічого не означає.

На жаль, я не відразу помітила, як з його подруги перетворилася в «маму», що нескінченно опікує свого коханого. Доглядаючи за Володею, я взяла на себе чужу роль, не властиву мені. Мені набридло постійно вирішувати його проблеми, захищати від будь-яких труднощів, опікати. Мені хочеться цінувати себе і свій час. Я хочу від чоловіка отримати емоційну підтримку, захист, опору.

Йому зручно і добре бути зі мною. Я постійно чую, як він каже мені про наше майбутнє. А я не хочу серйозних стосунків з ним. Мені здавалося, що з часом любов до цієї людини може тільки зміцніти, але я склала для себе хибне уявлення. Загалом, я втомилася від цих стосунків, від тих умов, які сама і вибрала для себе. Любов згасла, а залишилося лише почуття доброти і жалості до цього юнака.

Я страшенно втомилася нагадувати йому про елементарні правила поведінки. Ходити і збирати по квартирі розкидані ним речі, наводити порядок на його полицях в шафі. Готувати йому сніданок, обід і вечерю. Сил моїх більше немає. Як я могла повірити, що у нас щось вийде?

Виходить я помилилася, а інші мали рацію. Я хотіла бути для Володі коханою жінкою, а стала для нього матусею. Я почала нудьгувати за своїм колишнім життям, за своїми друзями. Що тепер мені робити? Я не хочу своє життя присвячувати кому-небудь. Я хочу бути коханою жінкою, а поруч мати впевненого в собі чоловіка, а не дитину. Ось і як тепер бути? Мені і вигнати його шкода і жити так більше не можу.

Фото – ілюстративне.

Передрук матеріалу без гіперпосилання на Intermarium.news заборонений!

Заголовок, головне фото, текстові зміни. – редакція Інтермаріум.

facebook