fbpx

Вже минуло 8 років. За цей час сталося багато як хорошого, так і не дуже. Я пережила розлучення, залишилася сама з дитиною, сиділа без роботи, вийшла заміж вдруге… Але за весь цей час я жодного разу не звернулася за допомогою до батьків. Навіть, не думала про це ніколи

Мене батьки змалку вчили, що нічого у цьому житті просто так у руки не падає з небес. Солодощі і іграшки я теж повинна була заслужити. Слухатись, добре вчитися, прибирати у квартирі.

Я намагалася бути зразковою дитиною, як би це не було важко. Але я ніколи не чула похвалу від батьків. Виграла змагання? Це ж міська олімпіада, що тут такого? Отримала “п’ятірку”? Оленка з другого під’їзду теж! Приготувала обід? Не марципани якісь, а звичайний борщ.

Усі мої досягнення вони просто не бачили. Таким чином вони хотіли мотивувати мене на досягнення більшого. Але тактика була провальною. По-справжньому просто так любила мене тільки бабуся.

— Вони хочуть якнайкраще, ти просто цього не розумієш, — казала бабуся.

Я мала заслужити торт на день народження, похід до зоопарку, нову спідницю і навіть вечірній перегляд мультиків.

Бабуся не стало, коли я навчалася у 11 класі. Вона не встигла заповіт написати, але всі добре знали, кому вона хотіла залишити квартиру. Спочатку про це ніхто не заводив розмову. Я вчилася в іншому місті, тому бабусина квартира мені була не потрібна, насправді.

Після університету я повернулася додому та зрозуміла, що з батьками під одним дахом мені не вжитися. Вирішила переїхати в бабусине житло, але не вийшло.

— А чому хоч щось ти повинна отримати просто так. Спробуй сама заробити, як ми з татом на свою, — сказала мама.

Вже минуло 8 років. За цей час сталося багато як хорошого, так і не дуже. Я пережила розлучення, залишилася сама з дитиною, сиділа без роботи, вийшла заміж вдруге… Але за весь цей час я жодного разу не звернулася за допомогою до батьків.

Навіть коли я не мала грошей на хліб, я позичила в чужих людей і знайшла можливість заробити. Навіть коли даху над головою не було, я не думала про те, щоб повернутися до батьківського дому.

Якби не свекруха, їх і на весіллі не було б. Після урочистості мама чоловіка мені сказала:

— Якби я знала, що вони такі, я не наполягала б.

Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.

Головна картинка – intermarium.news.

You cannot copy content of this page