fbpx
Історії з життя
Вже на весіллі можна було бачити, яке буде їхнє сімейне життя. Донька аж танула перед нареченим, а він на неї нуль уваги, тільки солодкаво позував перед камерою. Але як тільки фотограф відходив, він залишав наречену, йшов до компанії своїх друзів і там: «Ги-ги-ги!»

Ну чому з усіх чоловіків моїй доньці дістався найгірший? За що їй таке? Ні, я не та теща, яка до всіх чіпляється, навпаки – з дня знайомства з зятем я намагалася знайти в ньому щось хороше, але мій чоловік відразу про нього сказав: «Ще той дивак», тільки на букву «М». Ну ви зрозуміли. Такий ледачий телепень, навіть слова розтягує під час бесіди – лінь йому говорити, причому, завжди щось зайве ляпне, не соромлячись. Правда мій чоловік його раз осадив, тепер контролює розмову.

Коли цього дивака привела до нас донька для знайомства, я зрозуміла – поважати він нас не буде. Але чхала б я на це, але найгірше, що і мою доньку він ні в що вже тоді не ставив, ще коли одружені не були! «Чуєш! Принеси! Подай! Чому така незадоволена? Дивись у мене!”. Гумор недалекий, а донька все: «Хі-хі-хі, він такий класний, правда?!». Через три місяці після знайомства побігла вибирати собі сукню – а раптом заміж візьме? Ну, якщо він такий ніякий за характером, так може за душею щось є? Ага зараз, квартира готельного типу: така однокімнатна крихітка! А ми збиралися з чоловіком квартиру купити, якщо донька вийде заміж нехай за небагатого, але хорошого чоловік. Але для такого зятя – точно ні!

Як би ми з чоловіком не пручалися проти цього весілля, але донька наполягла. Уже на весіллі можна було бачити, яке буде їхнє сімейне життя. Донька аж танула перед нареченим, а він на неї нуль уваги, тільки солодкаво позував перед камерою. Але як тільки фотограф відходив, він залишав наречену, йшов до компанії своїх друзів і там: «Ги-ги-ги!». Я підійшла до доньки, кажу: «Невже ти нічого не помічаєш, що тебе ігнорує чоловік?». Вона заперечує – мовляв, це він з холостяцьким життям прощається, не звертай увагу! Сваха якась байдужа до всього, все весілля просиділа з кислим обличчям, навіть спілкуватися ні з ким не хотіла, а син до неї майже не підходив. Дивна сімейка!

Почали молоді жити. Зять за весь цей час працював два рази: місяць в пекарні (жарко йому), три місяці в літньому кафе – щось там на кухні, овочі чистив, щось нарізав. Все, тепер «немає для нього робіт», а ще тут хвиля карантинна, хоч і всі працюють, він вирішив в комп’ютері заробляти – йому, нібито, страшно! Правда поки обмежується все іграми. Донька все робить сама для нього: біжить зі своєї роботи, готує, начищає, намиває і годує свого «котика». Я була у них всього два рази, так, дім блищить, донька метеликом пурхає, а цей сидить біля компа, нечесаний, неголений, мовляв «заробляє». Глянула раз в його роботу – танки їздять по монітору. Зрозуміло!

Скільки разів я мало не зі сльозами благала свою доньку: «Іди від нього, ти йому не потрібна! Він тебе використовує тільки як джерело грошей і домашню господарку: принеси-подай. Схаменися, поки дітей ще немає, все на собі тягнути будеш!». Але немає, вона як сліпа: «Ви з татом нічого не розумієте! Він мене любить!”. Але ось – час показав: трохи більше місяця тому донька дуже пошкодила ногу – впала, виходячи з автобуса, і загриміла в стаціонар. Спочатку їй навіть судно треба було підносити: вона взагалі встати не могла, потім скакала вже до ванної на милицях! Зять відразу з відмовою: я зайнятий, не терплю лікарняного запаху та інше! Я взяла двотижневу відпустку і майже не відходила від доньки. А зять тільки іноді їй дзвонив і говорив: «Яка ж ти стрьомна – ненафарбована!». Це у них жарт такий, обоє – хі-хі-хі, а мені прикро! І ні слова від нього про любов!

Протягом місяця зять жодного разу не прийшов до доньки. Від дому зятя до лікарні 15 хвилин пішки або 2 зупинки на автобусі! Навіть сваха один раз приїхала, привезла фрукти невістці, а “цей” що зробив? Звичайно ж, донька дуже хотіла побачити свого чоловіка, чисто щоб його руку потримати, поцілувати, але він весь час щось вигадував, щоб з місця не зрушити! Нещодавно доньку виписали, я хотіла її забрати до нас додому, але вона запротестувала, поїхала до себе додому з миличками – я її до квартири довела. Зараз ще вдома на лікарняному, стрибає, кульгає, але господарює по дому, а зять сидить! Для мене величезний показник стосунків вже той, що зять не прийшов провідати дружину, а донька його виправдовує! Ось як їй ще пояснити, що чоловік кине її при першій нагоді?

Фото – ілюстративне.

Передрук матеріалу без гіперпосилання на Intermarium.news заборонений!

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

facebook