Я дивилась за спину цієї жінки усе чекаючи, коли ж прийде її донька, адже ж син мене з нареченою вирішив познайомити: “Знайомся, мамо, – сказав він зачиняючи двері, – Це – Оля. Ми вирішили одружитись”

Я дивилась за спину цієї жінки усе чекаючи, коли ж прийде її донька, адже ж син мене з нареченою вирішив познайомити: “Знайомся, мамо, – сказав він зачиняючи двері, – Це – Оля. Ми вирішили одружитись”

Скільки навколо красивих дівчат, а мій син вибрав собі за дружину практично мою ровесницю. Я стояла і хапала ротом повітря не в силах хоч слово мовити. Перша ж думка – не бачити мені онуків.

Обраниця мого сина, всього на п’ять років молодша від мене. Моєму сину 25. Ну яке може бути сімейне життя за такою великою різниці у віці?

Син із юності був скромним і навіть сором’язливим. Його однокласники міняли дівчат, а мій син і не думав з кимось зустрічатись. В інституті він теж пару собі не знайшов, і я вже почала перейматись. Усе змінилось, щойно він вийшов на роботу.

Не відразу, але я помітила, що вечорами Валера почав частіше затримуватись. Додому повертався сяючий, весь якийсь окрилений. Закохався, одразу здогадалася я. І не помилилась. Звісно, мені було трохи сумно. Адже тепер син проводив вечори не зі мною, а зі своєю коханою. Але в глибині душі я була готова до цього. Рано чи пізно чоловік іде і починає окреме життя.

— Мамо, – сказав мені син після того, як провів свою “наречену”, – Я з нею щасливий. Вона найпрекрасніша з усіх, кого я колись зустрічав. Коли ти познайомишся з нею ближче, ти зрозумієш, як мені пощастило.

Коли ж я запитала про онуків, він і слухати мене не захотів. Однак син уперся і не хотів слухати мої докази. Саме тому я через знайомих сина дізналась номер цієї пані і зателефонувала їй. У розмові прямо і без прикрас пояснила, чому проти цього шлюбу. Я попросила її не псувати життя моєму сину, якщо вона і справді так його любить.

Того ж дня син прийшов і зібрав свої речі. Його “наречена” записала нашу розмову з першого по останнє слово і дала прослухати.

— Я не очікував, що дійде до такого, але послухай мене, мамо. – сказав мій син. – Я кохаю її і щасливий. Ми одружимось, хочеш ти того, чи ні. Це моє життя і саме я вирішую, як його прожити. Не ти – я. Ми не спілкуватимемось доки ти цього не усвідомиш і не приймеш мій свідомий вибір.

Син пішов і залишив мене геть одну.

Скажіть, може читають мене мами з подібними негараздами у родині. Ви прийняли таких “невісток”? Ваші сини з ними щасливі?

Невже мені доведеться прийняти от такий вибір сина?

15,12,2022

Головна картинка ілюстративна.