fbpx

Я й не знав, що саме вона була моєю справжньою матір’ю, доки не потрібно було врятувати її сина

Кирило виховувався в неповній сім’ї, був наймолодшою ​​дитиною. Його і старшу сестру Катю мама тягла одна. Батько з сім’ї пішов незадовго до народження Кірюші. Хлопець так до сих пір і не зрозумів, чому. Та й мати особливо в подробиці не вдавалася. Ну пішов і пішов. Джерело

Сестра була старша Кирила на цілих п’ятнадцять років, тому особливо близьких відносин між ними не було. Так, Катя виконувала, звичайно, рутинну роботу по допомозі матері в турботі про хлопця – з садка забирала, гуляла. Але не більше. Розмови по душам, поділитися секретами – все це пройшло повз них. Далеко повз.

Читайте також: Вживання цих фруктів на ніч, не лише покращить самопочуття, а й допоможе відновитись хрeбту, після значних фiзичних навантажень

Час минав, діти росли, розумнішалиі і, нарешті встали на ноги. Кирило, щоб якось допомогти матері працював десь років з дванадцяти – листівки роздавав, оголошення клеїв, потім вантажником влаштувався. Як колись і Катя – вчилася і теж підробляла – писала реферати на замовлення. Так і жили.

Старша дочка рано вийшла заміж, практично після школи, Кирилу тоді було всього чотири роки. Мати тоді, образившись, навіть подумала, що дочка хоче скоріше від них втекти. Принаймні тоді вона їй так сказала вголос.

Незабаром у Каті наpoдився син – маленький Єгор. Він напрочуд сильно був схожий на свого дядька Кирила в дитинстві. Хлопчак з радістю відвідував  бабусю та дядька і по довгу у них гостював. Кирилу хлопчисько дуже подобався – було в ньому щось рідне. Та й різниця-то була у них не сильно велика – всього сім років. Як говорилося раніше, Кирило рано почав працювати і у нього забракло часу на ігри з племінником. Та й той поступово перестав приходити до бабусі.

А десь через півтора року Катя сама прийшла до них у будинок. Але не до матері чомусь, а до брата. Сказала, що їм потрібно дуже серйозно поговорити. Молода жінка розповіла, що останнім часом Єгорка став себе дуже погано почуватись. А потім і мучитися від сильних болів. Повне обстеження, яке батьки проводили аж в трьох клініках, показало, що у хлопчика відмовляє пeчінка. Була потрібна пересадка. Але ні Катя, ні чоловік не підходили, як дoнори. Тому Катя слізно просила брата здати тест на можливість донорства.

“Але якщо не підійшла ти, то я навряд чи підійду, – сказав хлопець, – я всього лише дядько”. “Я думаю, що настав час все йому розповісти, – раптом пролунав голос матері з боку дверей, – скільки можна приховувати  вже”. Що розповісти? Хлопець прямо-таки губився в здогадах. А сестра, зітхнувши, почала розповідати.

Про те, як в чотирнадцять років її, неціловану скромницю, збесчестив сусід по сходовому майданчику. Прямо у них в квартирі. Подзвонив у двері і попросив соняшникової олії – нібито у нього вона закінчилася. А коли зробив свою брудну справу, то велів нічого матері не говорити. Якщо скаже, то він yб’є і її, і матір.

Дівчинка була настільки залякана, що навіть усвідомивши, що вaгітна, матері нічого не сказала. Поки та не помітила  що у неї виріс живіт і все не спливло назовні. Сусід на той час уже забрався куди подалі з міста, а позбутись дитини виявилося пізно. Був ще, звичайно, варіант залишити дитину в полoговому будинку, але мати робити це Каті категорично заборонила. Через це, до речі, з сім’ї і пішов батько.

Мама обставила всю цю справу так, ніби-то наpoдила сама. І стало у неї двоє дітей, і лише двоє на цьому світі (без урахування батька) знали, що молодший син насправді онук жінки. Тепер знав і сам Кирило. Хлопець мовчав, але в його душі і серці емоції безперервним потоком змінювали одна одну.

Спочатку шoк, потім лють до скрипу зубів, потім якийсь щемливий смуток і жалість до сестри. Пардон, до матері. А тепер ще й життя його племінника-брата залежить від нього. Обидві жінки не зводили з нього очей. Вони готові були пробачити йому зараз будь-які прояви почуттів. Він міг би вилаяти їх, навіть вдaрити – вони б все знесли. Але через хвилин через двадцять мовчання Кирило встав, взяв свою куртку і запитав куди їхати. Крига зрушила…

You cannot copy content of this page