Мій колишній чоловік Сергій класичний мамин синочок. Його абсолютно не насторожує, що мама телефонує для нього щодня, випитує всілякі подробиці особистого життя, а не тільки що їв та що пив…
– Я для сина найперший друг, – каже вона мені, коли я Сергію говорю, що не все треба мамі розповідати, – Ось він мені першій сказав, що хоче з тобою одружитися. Я придивилася до тебе і так сказала, як відчувала: «Вона мені не подобається, але тобі вирішувати». Він вирішив на твою користь і на тому крапка, і я змирилася.
Ось таке було привітання в нову родину.
Віра Семенівна, хоч і була ще жінкою порівняно молодою, але не переймалася ніким і нічим, крім свого сина та роботи.
На моє щастя, ми почали жити у моїй квартирі, яку мені заповіла бабуся, але навіть там, вона просила Сергія аби їй по відео показував, яка обстановка в квартирі, що в холодильнику, чи чиста плита.
Я тоді страшенно раділа, що ми живемо в різних частинах міста, бо інакше вона б приходила до нас щодня.
Вона обговорювала мою зовнішність, мій смак на одяг і мої звички, все говорила в очі, акцентуючи увагу саме на недоліках.
Якось ми з Сергієм гуляли в місті і йому зателефонувала мама та запросила в гості. Його.
Тобто, вона почула, що Сергій їй відповів, що ми гуляємо і отак сказала:
– Зайди до мене, давно тебе не бачила.
І Сергій сказав мені аби я вибирала:
– Або йдеш сама додому, або почекаєш мене під під’їздом у мами.
– Мені не можна й в квартиру зайти,- не розуміла я.
– Ні, бо мама хоче побути зі мною, ти будеш заважати.
Я тоді змовчала… Була просто настільки здивована, що вже й сумнівалася чи маю я право ображатися, адже мати чітко дала зрозуміти, що хоче бачити лише сина.
Звичайно, ж вони не бачилися від позавчора і треба негайно зустрітися.
І отаке продовжувалося цілий рік.
Ніякої радості від того першого року, просто якесь таке відчуття, наче тебе витягнуть з цієї пісочниці і будуть бавитися собі далі, а ти роби що хочеш.
І шкода мені було розлучатися з Сергієм, але просто це все зайшло в такий глухий кут, що я мала поставити крапку.
І тільки я заговорила про те, що він має вертатися до любої мами, як тут же прилетіла Віра Семенівна:
– Ти що собі дозволяєш? Як це так, мою дитину відпихати? Що тобі не так було? Га? Та я тебе прийняла, я тебе терпіла аби моїй дитині було добре, а ти отак з ним чиниш? Совість у тебе є? Використала мого сина і геть?
– Використала?, – я засміялася, бо за рік спільного життя я нічим матеріальним від Сергія не скористалася!
– А ти що хотіла? Золото і машини? Ще й на обручки він витратився! Віддавай за обручку гроші!
– Та забирайте!, – я зняла з пальця обручку і віддала їй.
Читайте також: Дзвінок в двері, Артем кинувся відкривати і до вітальні впливає Інга. Я мало не впала. Безперечно, жінка дуже вродлива, але є нюанс!
Я ще справді сумнівалася, крутила ту обручку, згадувала, як ми гуляли, як сміялися разом. Ще думала чи точно розривати стосунки…
Але тепер просто була певна, що треба негайно позбутися цієї жінки раз і назавжди! Якщо при цьому треба покинути її сина, то я на це готова без жодного жалю.
І ось Ірина, моя подруга, яка добре знала всю мою історію зі свекрухою, погоджується добровільно ступати в такі стосунки. Я не розумію, що ж це таке діється? Ну ж написано: «Небезпечно», а вона туди стрімголов…
Ще й обручку мою їй свекруха дала, там напис всередині був «Навіки разом».
Фото Ярослава Романюка.
