fbpx
Історії з життя
Я на заробітках більш, як двадцять років. Як тільки я приїхала до мене на поріг одразу старша донька з дітьми. Вона знала причину мого приїзду і прийшла до мене зі слізним благанням

Я на заробітках більш, як двадцять років. Як тільки я приїхала до мене на поріг одразу старша донька з дітьми. На колінах благала не купувати сестрі її квартиру, а гроші віддати їй.

Моя донька старша заміж вийшла ще років з десят тому. Тоді ми з чоловіком ще разом на заробітках були, та й гроші мали відкладені, тому на весілля подарували їм двокімнатну квартиру у новобудові під Києвом.

Менша моя донька тоді ще в школі вчилась і ми їй пообіцяли, що й її житлом забезпечимо коли вона заміж вийде. Почали відкладати кошти, але чоловіка мого недуга скосила, тож усе, що ми відклали пішло на те, аби його урятувати. На жаль, Петро мій того ж року у засвіти пішов, тож я залишилась одна.

Ще тоді моя донечка гірко плакала, казала, що я більше старшу сестру люблю, адже тепер ні про яке житло для неї і мови бути не могло, проте я поклялась своїй дитині, що квартира їй буде. Уже через сорок днів після того, к мого Петра не стало я була в Португалії.

За десять років я таки наскладала на квартиру для меншої доньки. Вона в мене теж заміжня, проживають поки з чоловіком у селі нашому у моїй хаті. Там обоє і роботу мають і дітки пішли в садок. Проте квартиру чекали з нетерпінням, адже обоє хочуть жити в столиці.

Щойно я приїхала додому, на поріг старша донька з дітками. Вона мене просити почала, аби я не купувала квартиру сестрі, а ті гроші дала їй, бо їм із дітками жити немає де. Ще в березні будинок у якому моя донька жила був знищений, там на вулиці жодної цілої багатоповерхівки немає. Донька моя старша нині у свекрухи живе.

— Мамо, – почала вона мені говорити, – Сестра і так має де жити. Невже тобі онуків своїх не шкода. То ж як виходить несправедливо – вона матиме свій кут, а я ні з чим залишилась. У неї тут і робота і діти прилаштовані, а моє життя все там.

Я тоді нічого не суазала, але дуже задумалась. Не знаю звідки, але менша моя дитина про ту розмову дізналась. Коли я на кухні варила суп, вона зі сльозами на очах запитала в мене, чи то правда, що я її гроші сестрі віддаю.

Не знаю, як тепер бути. Обидві мої дитини не мають житла і я розумію, що буде несправедливо, якщо я одній придбаю, а інша не матиме. Не знаю чи зможу заробити на ще одну квартиру, адже маю 67 років і здоров’я вже підводить, тому старшій не можу нічого пообіцяти.

Як мені бути, як не посіяти між моїми доньками роздору і ворожнечі? Ніби, як і старшу я вже житлом забезпечила, але по факту його немає. А менша теж свого кутка не має і чекає, коли я виконаю свою обіцянку.

Поділити гроші порівну? Але ж це теж не справедливо вийде.

Прошу вас дати мені хорошої поради. Діти мені обидві дорогі і любимі. Виходить як би я не крутила, що б не думала, а одна буде ображена. Що ж робити?

13,01,2023

Головна картинка ілюстративна.

You cannot copy content of this page