Справа в тому, що як тільки мій чоловік став більше заробляти. То моментально у нього з’явилася інша жінка, яка за пів року сказала, що чекає дитину.
– Ларисо, ти ж така самостійна, діти наші дорослі, а Аллочка така тендітна та м’яка…
І пригадуючи ці слова про м’яку Аллочку я аж пирхнула, бо он стоїть переді мною Аллочка і таке мені пропонує, що я ніколи й додуматися не могла.
Йшов Євген гонорово, залишив нам квартиру. А через рік прийшов казати, що не буде платити аліменти, бо лишив нам двокімнатну квартиру і я це маю все юридично підтвердити.
А також сором’язливо повідомив, що не буде приходити до дітей, бо його Аллочка дуже ревнива і вона не хоче аби він був біля мене хоч за кілометр.
– То бери дітей зі школи і проводи з ними час.
– Ні, Аллочка проти.
Так, я мала око на суперницю, коли вона забрала в мене чоловіка, але ця особа забрала і батька в моїх дітей. Тому я не могла їй пробачити жодної сльозинки, коли вони чекали на день народження тата, а його не було.
Спочатку я наймала кур’єра з «подарунком від тата», далі ми їздили кудись в аквапарк чи на лижі, щоб діти не думали про те, що тата нема.
А якось донька прибігла додому в сльозах: вона побачила, як тато гуляє зі своїм сином маленьким, а її не впізнав.
– Мамо, він мене геть не любить?
– Доню, тато забув як нас любити. Мені дуже шкода.
Не скажу, що я з усім справлялася, все з рук валилося, могла ридати над розбитою чашкою, але діти мене підтримували. Ми не говорили, чи їм треба тата, але раз його нема, то хтось інший все одно його замінить.
Так, в сина був тренер, якого він дуже поважав і я вважаю, що всі його успіхи в спорті саме його заслуга. Донька дуже любить мого брата, вважає його прикладом чудового батька.
Я не знайшла поки чоловіка, якого б привела в родину. Вважаю, що це дуже відповідально, бо ж я уже не сама. Ми ж були разом з Євгеном дванадцять років, чотири роки він не з нами і я все ще не довіряю чоловікам.
І от пройшло чотири роки, як мене зустрічає Аллочка, мовляв, є розмова, як колишня з колишньою.
– Знаєш, він нам обом, чудовим жінкам, зіпсував життя і ми маємо об’єднатися та його провчити. Я планую подати до суду на нього і хочу аби ти була мені за свідка.
Вона ще щось балакала про свої плани, як вона обпеклася, бо якби вона знала, що все майно на його матері, то би так себе не вела, а вона старалася, а віддяки ніякої не буде, бо в Євгена знову нова кохана.
– Ми маємо його провчити. Ти зі мною? Я певна, що ти маєш нарешті набратися хоробрості та відплатити чоловікові.
Я почала сміятися. Боже, які слова. Відплатити йому…
– А тобі як відплатити? Що ти забрала батька в моїх дітей? Не хотіла аби він приходив, влаштовувала сцени?
– Та що ти починаєш?
– А ти подумай, як я тобі маю відплатити, а тоді вже поговоримо про Євгена.
І я пішла, захотілося одразу в душ. І чому такі люди приходять в твоє життя? не просиш їх, вже радієш, що позбулася і на тобі, далі лізуть?
Фото Ярослав Романюк
Автор Ксеня Ропота
