Вже краще б він сказав, що ніколи мене не любив.
Але ж це не так, ми дуже сильно любили один одного, не могли набутися один коло одного, не могли дочекатися зустрічі. А далі щось пішло не так і я так і не зрозуміла, що саме.
Коли моя донька так само закохалася, то я побачила в зятеві просто копію поведінки мого чоловіка. І я все чесно розказала доньці.
– Алло, не виходь за нього заміж. Може й будеш щаслива кілька років, коли діти будуть. То будеш щаслива, але потім. Потім будеш тільки те й робити, що економити. Є чоловіки, які мають таку жилку роботящу, які все в родину тягнуть. Але твій батько не такий і твій наречений теж такий має характер.
Не йди моїм шляхом!
Але вона не послухала. Навіть не мав зять на що весілля справити. То робили ми, бо чоловік сказав, що єдиній доньці зобов’язаний дати освіту і зробити весілля.
– А на квартиру ти не зобов’язаний заробити, як інші батьки, – штрикала я йому.
А він сидить і сопе. Учений, бачте, все життя при інституті і толку з того не видно. Добре, що хоч якось дали нам квартиру, що вже неймовірний здобуток.
Де взяв гроші – не знаю, може, позичив в друзів і буде все життя віддавати з його зарплатою.
Та я йому в очі кажу, що інші чоловіки для своїх жінок роблять. Та що вже казати…
І ось живе моя донька в гуртожитку з тим жевжиком. Але далі дивлюся і на орендовану пішли, далі онук з’явився і так все у них є, не позичають, хоч і не шикують. Я туди ходжу аби з онуком сидіти, поки Алла ходить на пів ставки.
І все якось у них так спокійно, затишно. У нас з чоловіком вже після появи доньки пішли суперечки, бо мені потрібна була допомога, а він в тому інституті пропадав, та й то без толку.
Я тоді покликала свою маму, а сама подалася на роботу, хоч так грошей вистачало, але я перестала вважати чоловіка головою родини, бо я приносила більше грошей, хоч моя зарплата була не найбільша. А треба було на все поділити: і на комуналку, і на харчі, і на доньку.
І от я так між іншим розповідаю чоловікові, що вони з зятем просто одне і теж, але той чомусь старається для Алли.
– Чи на довго його стане, чи не сяде так їй на шию, як ти мені? Живеш собі і ні про що не думаєш, наче мільйони приносиш: в чисте лягаєш, ситно їси, нічого по дому не робиш.
А він так на мене глянув і каже:
– Я не хочу для тебе старатися щось робити.
Як мені таке сказати? я маю старатися для родини, а йому не хочеться?
Я тоді пішла до доньки, хай знає, який у неї татусь.
– Чоловік твій середнячок, будьмо відверті, але дивися, як біля тебе все робить. А батько твій і вчений, і розум має, але палець об палець не вдарить. Чого так?
– Мамо, мій чоловік насамперед для мене дорогий і коханий. А батько у мене найкращий і найдобріший. Просто ти чомусь завжди всім незадоволена.
Ось, виростила. Тато хороший. А на мамині гроші жила все життя і ще й я не така. Як мені поставити їх на місце? Що порадите?
Фото Ярослав Романюк
Автор Ксеня Ропота
