Моя дівчина на мене образилася, бо я не хочу її познайомити зі своїми батьками. Вона каже, що ми вже рік в стосунках і я з її мамою знайомий, а тепер вона просто вимагає аби я взяв її до себе в село.
Я родом з невеликого села і вчуся далеко від дому. Приїжджаю тільки на великі свята, коли вчуся і лиш на вихідні. Тому мама мені заявила, що не хоче бачити в домі чужу людину, а хоче побути зі мною, поговорити, відвідати родичів. Я теж хочу побачити друзів, відпочити з ними. Якщо я її привезу, то це вже означатиме, що у мене наречена і я буду змушений всі вихідні провести з нею, знайомити з усіма. Та й де вона буде спати, бо у нас хата не велика. В моїй кімнаті ще спить брат, а вона де буде…
Так багато якихось дрібниць, які вона просто не розуміє. Я її попередив на самому початку стосунків, що поки планую довчитися, а вже потім заводити родину. Вона ніби згодилася, а тепер отак від мене, фактично, вимагає визнати себе нареченою.
Коли я прийшов до неї, щоб перепросити, то її мама сказала, що її нема, а якби й була, то не хоче мене бачити. А далі питає:
– А що моя дочка недостойна зустрітися з твоїми батьками в селі?
І так те останнє наголосила, ніби мої батьки мали честь бачити міську наречену. Не знаю, як вчинити і що робити, бо я свою дівчину люблю і хочу надалі з нею зустрічатися. Але з батьками я її точно поки знайомити не буду.