На початку наших стосунків все було дуже гармонійно та романтично, тепер мені здається що навіть занадто.
Чоловік завжди приносив квіти не дешеві, інколи величезні букети, був галантний, добрий, щедрий, чуйний.
Але все кардинально змінилося, коли появилася в нас дитинка, і я пішла у декретну відпустку.
Коханий приходив з роботи насуплений і втомлений, інколи дуже роздратований.
Вимагав тиші, та порядку, і щоб ніхто не заважав.
Щоб мені в чомусь допомогти, то це не про нього, навіть не намагався.
Щось зробити вдома – це нижче його гідності, так він мені завжди говорив, коли я просила елементарне щось допомогти.
Так я з коханої жінки, яку носять на руках, перетворилася на обслуговуючий персонал.
Тому навіть ні на крапельку не здивувалася, що він має іншу.
Концертів я не влаштовувала. Але відразу в мені все застило і затихло, всі почуття до нього.
Їсти готувала тільки для себе і сина. Прала та прасувала – теж.
Тепер у мене з’явилося значно більше часу і я проводила його в прогулянках з дитиною.
Почала ходити до косметолога – підтримуючі процедури, які дуже сприятливо позначилися на моїй зовнішності, та й на настрої теж.
А якось чоловікові сказала:
– Я не змогла поєднувати ролі дружини та “музи”. Пробач. Тепер я буду твоєю “музою”. А вона – дружиною.
Після роботи їдь до неї, щоб переодягатися у все свіже та напрасоване. Поїж там смачненько.
А потім, якщо захочеш – до мене. Якщо тобі сподобається, залишайся там, я не проти.
Якось так. Подивимося, чи зможе вона, відбувши день на роботі, прибрати дома та на кухні і залишатися при цьому веселою і безтурботною з ним, готовою надихати та тішити.
І не навантажувати його проблемами та питаннями про гроші.
На вашу думку я правильно зробила?
