Був у мене друг Ростислав. В одному дворі виросли і так би мовити “один хліб їли”.
Того дня я зі своєю подругою пішов у зоопарк. Погуляли ми, звірят погодували. Вирішили в кафе посидіти, втомилися… Як дивлюся — наче наречена мого приятеля сидить із бородатим хлопцем за сусіднім столиком. А його наречену я лише два рази бачив, і то мимохідь.
Ну думаю —Ростик мене на весілля запросив, а тут такі справи. Що робити?
Вирішив подзвонити Ростиславу, дізнатися як справи, може я й помиляюся, може вони зараз із Олесею на дачі. Якраз вихідний був.
Дзвоню:
— Привіт, як справи, як ви там готуєтеся до весілля? Може потрібна якась допомога?
— Та ні, нормально все. Відпочиваю. Олеся поїхала в село до батьків, а я лежу тут і фільми дивлюся.
— Я не знаю говорити тобі чи ні, але я зараз зі своєю у зоопарку і бачу як схожа дівчина на твою Олесю сидить у кав’ярні з хлопцем. У нього борода та татуювання на руках. Сучасний весь такий.
— Та ну, та перестань, ми годину тому розмовляли по телефону, якраз з потягом час збігався.
— Ростику, я наполягаю. Подзвони зараз їй з другого номеру, якщо почуєш у моєму телефоні її дзвінок, значить я не брешу.
За сусіднім столиком пролунала мелодія з відомої пісні. Але дівчина просто вимкнула звук, а слухавку не взяла.
— Ну, чув?
— (недруковані вирази), добре з’ясовуватиму.
Через кілька днів я вирішив навідатися в гості до Ростислава та дізнатися що та як. Друг мій не був схожим на самого себе. Він відповів дуже коротко.
— Я більше не бажаю тебе знати. Ти навіщо мені подзвонив? Вона з братом своїм була, він якраз приїхав, і вони поїхали вже разом до батьків! Ось, що ти влаштував? А тепер і весілля не буде, зірвався я сильно, приїхав сам до села наступного дня і показав себе не з кращого боку. Все більше я тебе не хочу ніколи бачити.
Я звичайно себе сильно винним відчував, але вдіяти нічого не міг, бо знав Ростислав — він начебто спокійний, але якщо роздратують, то може й вчудити. Уявляю, що він там наробив.
Пройшов якийсь час. Надсилає мені Ростислав світлину в соціальній мережі, там дівчина схожа на Олесю у весільній сукні стоїть разом із цим бородатим.
— То він був?
— Так він.
— Дякую тобі друже. Застеріг мене ти від неї. Це її хлопець був, розлучалися вони багато разів і багато разів сходилися. Але набридло це їй і вирішила вона вискочити за мене, щоб нелегкі стосунки розірвати з ним, а я повівся. Ще раз спасибі друже!
