Отож, у мого чоловіка інтрижка, яка он у нашій спальні випитує мого чоловіка, коли ж він мене покине:
– Денисе, скільки можна чекати? Ми вже рік зустрічаємося, а я вже хочу якоїсь визначеності!
– Люба, ну ти ж знаєш, що у нас з нею діти і як я все це покину і куди піду?
– Тобто, куди підеш?, – здивувалася любка, – Хіба це не твоя квартира?
– В тому-то й річ, що ні, – каже сумно чоловік, – Цю квартиру Леся купила, вірніше її батьки, але у мене є план.
У нього є план – я була шокована. У мене теж був план в якому була й нова квартира, більша, машина і щасливе життя. саме заради цього я трудилася на заробітках кілька років, а, виявляється, плани не лише у мене.
Я пізно зійшлася з Денисом, мені було вже тридцять три, коли він запропонував одружитися і я була тому рада. перед очима було ідеальне сімейне фото, де я, він і двійко діток. Тому я не чекала нагоди, а одразу взялася за виконання цього плану, бо куди ж далі тягнути?
Мені пощастило, що на світ з’явилася двійня, хлопчик і дівчинка! Це було таке щастя, що я вам не можу й описати. Чоловік повністю взяв на себе фінансову сторону питання. Хоча ми жили в моїй квартирі, але все одно витрати на їжу та побут великі.
З двома дітьми брати якийсь підробіток просто нереально, хто має дві дитини, той мене розуміє.
Звичайно, що я віддалилася від чоловіка, адже це дуже важко й дітей глядіти і квартиру тримати в чистоті і ще й чоловікові увагу приділяти. Але я думала, що ми вже в тому віці, коли розум переважає над швидкоплинними бажаннями.
Я бачила, що чоловік дратується, тому якось з ним поговорила і сказала, що зараз він працює, а я доглядаю за малюками. А потім я буду працювати, а він буде з дітьми.
– Я поїду на заробітки, до мами і за кілька років вже будемо мати гроші на нову квартиру, більшу і в гарному районі.
Чоловік погодився, адже план був просто чудовий: цю квартиру ми продаємо, докладаємо грошей і купуємо нову.
Так ми якось і домовилися і наче стало легше обом миритися з тим, що поки є: вічний недосип, перевтома і робота.
Коли діти пішли в перший клас, то я свою обіцянку виконала – поїхала до матері і там працювала, щоб і родину забезпечити, і відкласти гроші на квартиру.
Я приїжджала двічі на рік по місяцю, щоб набутися з дітьми і далі на роботу. Чоловік виглядав дуже задоволеним і я теж була рада, що все так мудро зробила, що й в сім’ї моїй злагода і спокій та фінансова сторона теж в порядку.
І ось я вирішила зробити сюрприз та вернулася остаточно додому з потрібною сумою, бо й мама допомогла і я працювала по шістнадцять годин.
А тут такий сюрприз мені робить чоловік та розповідає любці про свої плани:
– Розумієш, квартира її і я тут не прописаний навіть, теща не захотіла прописувати! А тепер, коли вона купить нову квартиру, а цю продасть, то я буду мати законну частку, бо це спільно нажите майно! А ми планували купити чотирикімнатну! Так, що потерпи ще трохи і ти вийдеш заміж за чоловіка з власною квартирою!
В спальні захіхікали і вже тоді я рвучко відкрила двері. Бачили б ви їхні обличчя!
Вже ніякий голос розуму чи совісті мене не стримував і летіли вони з квартири не оглядаючись.
Квартиру я таки купила, так. як і планувала, а от мій чоловік тепер ще й аліменти мені платить. Так, що підслуховувати інколи корисно.
Історія написана з реальних подій, імена та обставини змінені в інтересах головних героїв.
Фото Ярослава Романюка
Автор Ксеня Ропота
