Іноді бувають ситуації, які бентежать, збивають з пантелику, застають зненацька. Проблеми створюють ті, від яких найменше цього очікуєш.
Нещодавно в моєму житті сталася подія, після якої я не знаю, як дальше жити і що робити? У мене є син – хлопчикові зараз 7 років. 3 роки тому я познайомилася з чоловіком. Ми полюбили один одного і вирішили створити сім’ю. Я не відразу йому сказала, що у мене є дитина, але, коли сказала, мені здалося, що він спокійно сприйняв цю інформацію.
З самого початку він ставився до хлопчика спокійно – батьком стати, особливо не прагнув, але і не ображав – просте спокійне ставлення до дитини. Я була рада, що, хоча б так, а не як у інших – де чоловіки ображають дітей. Через рік у нас народилася спільна донечка – зараз малечі майже 2 рочки.
Весь цей час я не помічала нічого такого, щоб могло мене насторожити або образити. Ніяких претензій чи докорів за те, що в мене є син він теж не висловлював. Так, чоловік більше уваги приділяє доньці, але ж це нормально – вона маленька. Знову-таки, всякі смаколики та іграшки їй потрібніші. Часто, у вихідні, ми ходимо з дітьми в парк або на дитячий майданчик. Природно, що дочці треба набагато менше, ніж синові – йому то іграшку, то на каруселі, то морозиво. Я зараз перебуваю в декреті, і грошей у нас трохи менше, ніж було. Вчора я шукала якісь документи і ненавмисно наткнулася на якийсь зошит, а коли його відкрила і прочитала …
Чоловік ретельно і в подробицях записував всі суми, які ми витрачали на сина. Щоб ви розуміли, це прямо виглядає ось так: карусель – 40 грн., морозиво – 12 грн., іграшка – 120 грн. Спочатку відчула легкий шoк. Зрозуміло, що чоловік нічим моєму сину не зобов’язаний, але раз ми створили сім’ю, значить, і мій син – член цієї сім’ї? Чи я щось не так розумію?
Так, аліментів на сина я не отримую. Я прийшла до чоловіка з цим зошитом і запитала: що це?
– Я не зобов’язаний його утримувати – для цього у нього є рідна мама і тато, і коли вийдеш на роботу, ти повинна мені повернути всю цю суму, чи вимагай гроші у його рідного батька – спокійно відповів. У мене, є своя дитина – наша дочка – і я маю намір вкладати тільки в неї.
Я в повній розгубленості, що робити? Чоловіка люблю – він хороший батько і чоловік. Розлучатися? Залишити і другу дитину без батька? Ні я так не можу. А що буде далі? Це ж я вийду на роботу, і віддаватиму всю зарплату чоловікові? Якось не так я собі все це уявляла. А виростуть діти – потрібні будуть гроші на навчання, або лікувaння – це як буде виглядати? Одна – в інституті, а інший – відразу на роботу? Я не знаю, що далі робити, і як будувати відносини з чоловіком?
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
