Чомусь у нашому житті прийнято, що хлопець має бути старшим за дівчину. А якщо навпаки – це вже типу ненормально, тема для пліток. Розповім історію про почуття чоловіка до жінки, яка старша за нього аж на 16 років!
Вперше я побачив її в дворі, коли вони переїхали до нашого дому. Вона гуляла зі своєю 10–річною донькою Юлею. Мені, до речі, тоді виповнилося 18 років. Я спілкувався з друзями, коли до нас підкотився м’яч із дитячого майданчику.
І за ним підбігла вона. Я був буквально вражений її величезними блакитними очима і неземною красою. Загалом, вона вразила мене з першого погляду. У свої 34 роки вона виглядала на 24. З місцевих пліток я дізнався, що її звуть Наталя, вона живе без чоловіка, якраз переїхала до нашого району з дочкою після розлучення.
Я злетів із котушок! Чекав біля під’їзду, щоб побачити, як вона повертається з роботи. Проводив слідом у магазин або на зупинку, милуючись на відстані. Думка заговорити з нею мене і манила, і відлякувала, я обливався холодним потом від хвилювання. Так я прожив майже 2 роки. У 20 років отримав повістку в армію.
Я зрозумів, що довго не бачитиму її і нарешті зважився діяти. Подзвонив у її двері, а сам трясся від переживань. Вона відчинила двері, посміхнулася, запитала: Що ти хотів?
— Мені треба сказати вам дещо… — відповів я. І тут мене ніби прорвало, я їй розповів про свої почуття. Словесний потік довго не вичерпувався, я безперервно розказував, як вона мені подобається, як я її кохаю, уникаючи погляду на неї. Потім вона прошепотіла: Який ти дурний, юний і дурний! Все пройде, армія змінить тебе!
— «Ні! – заперечив я. — Мої почуття ніколи не минуть». Потім на сходовій клітці почувся голос її дочки з подругами і я, не прощаючись, втік.
Я пішов до армії і не було ні дня, ні години, щоб я не думав про неї… Я писав їй з армії листи. Але не отримував у відповідь жодного рядка. Проте я й не надіявся, просто писав їй свої думки, виливав душу. Минув рік, і ось я повернувся. Просто з вокзалу побіг до неї. Наталя була на роботі, двері відчинила Юля. Вона розповіла, що кожен мій лист її мама читала кілька разів, іноді плакала.
І тут з’явилася моя єдина і найпрекрасніша жінка. Я ще нічого не встиг збагнути, а вона кинулася до мене. Вона плакала, і крізь сльози бурмотіла: Так не буває, так не буває! У мене грудка стояла в горлі, я шепотів: «Буває, кохана, буває!»
А що зараз?
Ми одружилися. Через місяць буде 8 років нашого щасливого спільного життя. У нас народився син, йому незабаром буде 5 років. Юлька виросла, красуня, навчається у виші.
Я обожнюю свою дружину і хочу звернутися до чоловіків: «Якщо ви любите жінку старшу за себе, не слухайте нікого. Вірте собі, і ви будете щасливі!
Моя Наталя, незважаючи на свої 45 років, залишається молодою. Я не помічаю її віку. У душі це справжнє дівчисько. Вона завжди розуміє мене. Ось і вся історія, яку я хотів розповісти. Хтозна, може, вона допоможе стати комусь більш рішучим.
А як ви ставитеся до пар, де чоловік молодший за дружину? Яку різницю у віці вважаєте допустимою?
