Я підрахував свої роки і виявив, що у мене залишилося менше часу на життя, ніж прожито

Моя душа поспішає.

Я підрахував свої роки і виявив, що у мене залишилося менше часу на життя, ніж прожито.

Я відчуваю себе такою дитиною, яка виграла коробку з цукерками: перші з’їдає із задоволенням, але коли він розуміє, що залишилося тільки декілька, то дійсно починає їсти їх із задоволенням і смакуючи.

У мене немає часу для нескінченних конференцій, присвячених статутам, законам, процедурам і внутрішнім правилам, знаючи, що нічого не буде досягнуто.

У мене немає часу виносити абсурдних людей, які поводяться не відповідно до їх віку.

У мене немає часу на боротьбу з посередністю. Я не хочу бути на зборах, де накачуються его.

Я не можу терпіти маніпуляторів. Мене турбують заздрісні люди, які намагаються дискредитувати найталановитіших, щоб захопити собі їх позиції, таланти і досягнення.

Мені залишилося занадто мало часу, щоб обговорювати заголовки. Я не хочу цього, тому що моя душа поспішає.

Занадто мало залишилося цукерок в упаковці.

Я хочу жити з людьми, які дуже людяні. Людьми, які можуть сміятися над своїми помилками, які досягли своїх успіхів. Людьми, які розуміють своє покликання і не ховаються від своїх обов’язків. Ті, хто захищають людську гідність і хочуть бути тільки на стороні правди, справедливості і праведності. Це те, що робить життя гідним життя.

Я хочу оточити себе людьми, які знають, як торкатися до сердець інших. Людьми, які через важкі удари життя навчилися рости і зберегли ніжні дотики душі.

Так, я поспішаю, я поспішаю жити з інтенсивністю, яку може дати тільки зрілість.

Я намагаюся не витрачати даремно жодної з цукерок, які мені залишили. Я впевнений, що вони будуть більш смачними, ніж ті, які я вже з’їв.

Моя мета – досягти кінця, в згоді з самим собою, з моїми близькими і совістю.

Ви думали, що у вас два життя, і раптом ви розумієте, що у вас було і є тільки одне.