Я зустрілася з жінкою, яка запевняла мене, що має стосунки з моїм чоловіком. Я сподівалася всього, але не такого точно. Думала, що жінка буде молодша за мене і вродливіша, а я останні десять років навіть не могла на манікюр піти.
Ні, не тому, що дорого, а тому, що – навіщо? За два дні він і так облупиться, і прийдеться все стирати, бо ж вже нема того вигляду.
Звичайно, що й сюрпризом було те, що чоловік когось має, адже у нас все було добре. А тут повідомлення: «Я люблю вашого чоловіка і нам треба серйозно поговорити».
Одяглася я в те, що було менше-більше і поїхала на зустріч. Таня, як назвалася та, була, видно, бувалою, бо призначила зустріч в кафе там не дуже й руки розімнеш, а вони ой як мені свербіли.
Яким же було моє здивування, коли мене зустріла жінка, яка була на років десять старша за мене і таки старша й за мого Дмитра.
Виглядала вона добре. Було видно, що багато в себе вклала.
– Вам сподобалися подарунки з минулого відрядження Дмитра? Це я вибирала.
– Дякую, що сказали. Я все викину.
– Не треба бути такою категоричною, адже все це коштує грошей.
– В Дмитра їх нема, то чому ви за нього вчепилися?
– Бо люблю його і хочу бути з ним, а мені ж уже не вісімнадцять. Поки він визначиться між тобою чи мною, то роки пройдуть. Я тобі пропоную гарну суму за те, що ти його покинеш.
– Що?
– Чого ти дивуєшся? Ти ж його й так покинеш, бо я тобі буду висилати всі наші спільні фото з десятка відряджень. І що тоді тобі світить? Пів квартир і аліменти?
– Ви такі багаті?
– Так, маю гроші і хочу купити собі час. Ти подумай про це.
Я побрела додому. Щось в словах жінки мене зачепило, але я не знала що – залишитися без грошей, чи без чоловіка?
Я не знала, що мене більше засмутило.
Дмитро й далі грав роль хорошого чоловіка, а Тетяна висилала і висилала фото. Тоді я порадилася з адвокатом і стала власницею нової квартири. Тетяна передала мені документи на квартиру, а я їй папери на розлучення.
Звичайно, що я ще й подала на поділ майна.
Для чоловіка це було несподіванкою, адже він був певен, що я нічого не знаю.
Відколи Тетяна мені перестала писати, я почуваюся краще, мені здається, що я ніколи Дмитра й не зустрічала.
Звичайно, що діти сумують за татом, але я вважаю, що вчинила правильно і навіть з вигодою для себе та дітей. Та й чоловік теж тут не постраждала сторона, бо він живе з жінкою, з якою був такий щасливий на фото. Тетяна теж щаслива. Уявляєте. Як гарно вийшло – всі щасливі і хто б міг подумати, що розлучення може бути таким?
А ви як думаєте?
Фото Ярослав Романюк
Автор Ксеня Ропота
