Я поки що лиш третій рік в Італії. З роботою спочатку не дуже щастило, але уже пів року бабусю стареньку нерухому доглядаю. Поки все добре, платять гарно, тож ніби як влаштувалась. Хоч і самій не просто, але додому доньці гроші передаю. За цей час молоді уже ремонт у квартирі моїй зробили і нарешті авто придбали. А оце телефонує мені зять тиждень тому з проханням. Я тричі його попросила повторити, бо не повірила своїм вухам. ну як таке просити можна? Ні, ну серйозно?
Донька моя заміж п’ять років тому вийшла. майже одразу у них двійня з’явилась. молоді зі мною жили, тож я допомагала своїй дитині. як тільки могла. Проте, чим довше я жила з ними, тим більше бачила, що вони не витягують. Зять працював, старався, його не було вдома днями і ночами, але толку від того ніякого. Малі дітки, тільки на підгузки цілий статок ішов.
Саме тоді я вирішила їхати за кордон. двоюрідна сестра обіцяла допомогти на перших порах, зустріти і роботу підшукати. Вона ж мені гроші і вислала на документи і на дорогу. Поїхала я.
У мого зятя ще до шлюбу був величезний пес Алабай – Масік. Дуже добра і вірна собака. Я тварин люблю, тому і дозволила зяту пса взяти з собою, коли він до моєї квартири переїздив. Так і живе цей пес понині з ними, хоч уже і дуже старий став і на ноги припадає.
так от, телефонує мені якось зять і просить передати кілька сот євро. Коли я запитала, що саме він придбати планує. то почула, що гроші йому потрібні на те, щоб урятувати Масіка. Якась там у нього недуга така, що потрібно багато процедур зробити, а коштують вони дуже дорого. Він зі своєї зарплатні частину оплатив, але більше не може, тож і звернувся до мене по допомогу.
Я тричі перепитала. Я тварин дуже люблю, але живучи в тещиній квартирі і маючи двох дітей малих витрачати такі гроші на собаку? І добре, якби свої, але він у мене їх просить. Здоровий мужик тридцяти років просить вислати йому гроші на порятунок пса? серйозно?
Я відмовила звісно ж. Краще я онукам на навчання ті гроші відкладу, або собі на дім в селі, але точно не на Масіка.
Минуло три дні і телефонує мені донька невдоволена:
— мамо, а чому ви зі мною не порадились перш ніж вирішили авто продати?
я й отетеріла. Яке авто продавати?
Виявилось мій зятьвихід знайшов – продав подароване йому авто і таки оплатив усе, що необхідно було для свого пса. Коли ж я з ним побалакати вирішила, то почула багато цікавого. наприклад: вони дорослі і він в праві сам подарунками своїми розпоряджатись. та й авто він інше вже має на приміті, просто дешевше. І взагалі, він попросив не втручатись мене у справи їхньої сім’ї.
Я людина спокійна і мирна, але оті слова стали останньою краплею. Я попросила його зібрати речі “своєї” родини і звільнити мою квартиру, адже поки вони живуть у мене, одягаються у те на що заробила я і їдять те, що я передаю звідси, то мені є справа до всього що у “їхній” родині відбувається.
Донька вже тричі мене набирала. Просить схаменутись, каже що чоловік про свої слова уже шкодує. Вона мені говорить. що їм просто немає за що квартиру окрему винаймати, а тут усі друзі у дітей і садок.
Уже й сама не знаю як мені бути? діти ж і справді не винні. Може хай живуть?
29,01,2023
Головна картинка ілюстративна.
