Ми з чоловіком довго сперечалися на тему хресних батьків доньки. Він говорив, що це повинні бути наші родичі, я ж була проти людей, які «лише би були». Вважала, що треба вибирати не по родству, а по церкві.
Родичі наші не особливо вірять в Бога. Та й проблема була в тому, що для хрестин треба вивчити молитви, піти на сповідь і інші нюанси. Звичайно, у всіх свої сім’ї і справи, ніхто не хотів у це вплутуватися.
Тому ми посварилися з чоловіком, і він погодився на будь-кого, тому що до хрестин залишалося 2 місяці, треба було терміново щось вирішувати. І тоді я вибрала в хресні мами свою подругу, а хрещеним батьком свого найкращого друга.
Свято пройшло, все було ідеально.
А ось далі почалася невелика плутанина. Справа в тому, що мій найкращий друг був знайомий з чоловіком, але в гостях у нас ніколи не бував. Ми зустрічалися лише на нейтральній території, чоловік сам наполягав на присутності. А тепер Костя став, можна сказати, членом нашої сім’ї, приходив в гості, залишався з ночівлею.
І, так як чоловік багато працював, то ми стали проводити час разом. І я закохалася знову. А я була в нього закохана давним-давно, ще в школі, він же зі мною разом вчився. І ось, кохання. Я тоді ще подумала, що, може, не такий це і великий гріх, адже по суті, він батько моєї дитини, нехай і хресний.
А потім, на знаю як так вийшло. Але зараз я при надії. Термін маленький не більше двох місяців. Чоловік ще нічого не знає, а я знаю, що не він батько. Хочу піти до церкви і запитати, чи можна мені цю дитину? Чи не гріх це?
Не знаю, що на мене найшло. Адже ми ж родичі тепер перед Богом. Боюся, що це тепер відіб’ється на нашій дитині , оця моя слабкість. І чоловікові розповісти язик не повертається. Господи, що ж я наробила?
Фото – ілюстративне.
Передрук матеріалу без гіперпосилання на Intermarium.news заборонений!
Заголовок, головне фото, текстові зміни. – редакція Інтермаріум.
