Я спочатку хотіла дівчину попередити, а потім дума: «Вона мені донька? Має голову, то хай нею й думає»

Не знаю, чого я це приховувала, може, через те, що жінки надто багато дивляться романтичних фільмів і думають, що таким і має бути кохання, а я зі свого досвіду бачу, що для сім’ї треба геть інше? Одним словом, я це все приховувала і надалі думаю так само робити, бо ж мало там що.

Почалася історія з того, що прийшла до нас на роботу новенька співробітниця і вся чоловіча половина колективу стрепенулася. Проте, я й не сумнівалася, що Катя, а так її звали, вибере жевжика Олега. Він мало не до всіх в колективі залицявся, навіть до мене, бо ж я головний бухгалтер і йому дуже хотілося премії.

Я спочатку хотіла дівчину попередити, а потім дума: «Вона мені донька? Має голову, то хай нею й думає». На мій подив, Олег вирішив зробити їй пропозицію, чула я краєм вуха, що він казав, що така дружина підвищить його статус. Я аж пирхнула.

– Що таке, Тарасівно, – спитав він улесливо.

– Нічого, – буркнула я.

Знаєте, коли він ще недавно мені муркотів «Лесюню», а тепер Тарасівно? Як добре, що я тоді йому премію не дала і на наступний рік може на неї не розраховувати.

Отож, вони одружилися, але Олег і далі бігав по співробітницях нашої великої офісної будівлі, а Катя нічого не підозрювала.

Десь через рік і вона дізналася, але мені вже було її шкода, бо я пізнала її краще і вона була гарною людиною, жінкою, яка хотіла сімейний затишок і діток.

– Чого ж ти за Олега заміж виходила, – питала я її, коли ми чаювали на перерві.

– Я думала, що люблю і він буде гарним батьком.

– Для цього потрібні геть інші якості.

– Тепер я вже знаю, але як не хочеться все починати з початку.

І ці слова мене надихнули. Важко наважитися почати все з початку, бо вкотре треба здогадуватися про якості людини, які на перших порах просто ідеальні, а далі, коли вже не треба старатися, то й відкривається справжня суть людини.

То як цей період проскочити, щоб без душевних переживань і без наслідків у вигляді дітей?

Звичайно, треба знайти людину, яка знає одну людину добре і знає іншу людину добре. Справді, колись сватали зі словами, що у нас є ловець-молодець, а у вас хтось там.

От і я маю на приміті свого брата, який ніяк не може знайти порядну дівчину, бо всі хочуть наперед машину, а тоді вже кажуть, що виплачувати на неї позику, то не до нас.

Але діяти треба ж віддалено, щоб ні він, ні вона не здогадалися, що це все рукотворне, а не доля.

Ненароком показала фото з роботи мамі, а там був і Денис, одразу виділив Катю, а я ж про всіх наче розповідаю і про неї кілька слів, що ходить в басейн по четвергах.

– Уявляєте, така холодрига, а вона плавати любить.

Далі Катя прийшла така щаслива, що познайомилася в басейні з гарним хлопцем і запросив її в кіно. Ну, дала я кілька порад, про що про себе розповісти, на що точно Денис зверне увагу.

А там теж між іншим Денису сказала, що Катя хоче від чоловіка чути та бачити.

І отак між іншим, я їх і звела, про що вони ні слухом, ні духом. Все вони самі і доля.

Хай буде так, але я вкотре переконуюся, що якби вони обоє не проявляли саме ті риси свого характеру, які подобаються іншому, то нічого з цього б не вийшло.

А так і дітки у них, і взаєморозуміння і не в останню чергу завдяки мені.

Олег нарешті дійшов до думки, що варто на комусь одному спинитися, бо таке перебирання тільки його гаманець спустошує. Прийшов знову просити премію, а я не даю. Кажу, що нічого не можу вдіяти, адже я не Бог.

Фото Ярослав Романюк

Автор Ксеня Ропота

You cannot copy content of this page