fbpx
Історії з життя
Я свої кошти на таку твою “забаганку” витрачати не збираюсь. То скільки – двісті, триста гривень? А навіщо? Хай швидку викличе, а ти по телефону усе проконтролюй. Що зміниться від того, що ти туди поїдеш?

Зі своїм нареченим я зустрічалася півроку. І ось два місяці тому ми почали жити з ним разом.

Ми з ним живемо в орендованій квартирі, яку ми оплачуємо у рівних частинах.

Коли ми зустрічалися, я не помічала одного нюансу його характеру. А саме – ощадливості. А зараз мені здається, що я живу взагалі з абсолютно незнайомою мені людиною.

Звичайно, коли ми з’їхалися все обговорили. Ми разом оплачуємо квартиру та купуємо продукти.

У вихідні ми разом із Олегом робимо покупки: ми купуємо продукти на весь тиждень. Цей суботній похід магазинами за продуктами перетворюється для мене на справжнє випробування. І ось чому.

Справа в тому, що спочатку ми з Олегом обходимо всі магазини, де він записує всі ціни на необхідні нам продукти. Потім він порівнює ці ціни. А потім ми йдемо до того магазину, де щось продається дешевше.

Така його ощадливість мене просто виводить зі стану рівноваги. Він рахує кожнісіньку гривню. Зрештою, у нас просто зникає цілий вихідний день. Замість відпочинку ми бігаємо з одного магазину до іншого з метою заощадити кілька зайвих гривень.

При цьому Олег добре заробляє, і немає жодної потреби у такій надмірній економії.

А кілька разів Олег навіть намагався мене відправити до магазину, щоб я повернула назад продукти, за які ми заплатили трішки дорожче. Звісно ж я відмовилася це робити.

Звичайно, ми скидаємось грошима на продукти і тому ходимо їх купувати разом. За ці два місяці ми жодного разу не купили ні цукерок, ні торта, ні тістечок, жодного смачного печива. А я без смаколиків не можу і тому я іноді купую їх собі сама.

Я змушена готувати їжу лише із тих продуктів, які ми купили з Олегом. А це забирає багато часу.

Наприклад, купувати напівфабрикати Олег не дозволяє. Він каже, що це дуже дорого. А в мене немає часу, щоб робити котлети та пельмені.

Я намагалася пояснити Олегу, що він мусить допомагати мені готувати. А він стверджує, що приготування їжі – це лише жіночий обов’язок.

А тиждень тому взагалі була надто неприємна ситуація. Мені пізно ввечері зателефонувала моя мама і сказала, що їй стало зле. Я почала збиратися та попросила Олега викликати мені таксі. Але він відповів, що оплачувати таку “забаганку” не збирається. Якщо я хочу їхати на таксі і витрачати такі “шалені” гроші, то повинна узяти їх зі своїх, а не зі спільних коштів.

Не знаю вже, чи й варто думати про весілля. Заголом, він добрий і хороший, але ось це Нюанс в його характері мене насторожує.

А може я собі щось вигадую і всі так живуть?

07,11,2022

Головна картинка ілюстративна.

You cannot copy content of this page