fbpx

Сили під кінець. Мені набридло рахувати копійки перед походом у магазин. І я зараз не перебільшую. Я й справді рахую копійки, а все завдяки чоловіку

Сили під кінець. Мені набридло рахувати копійки перед походом у магазин. І я зараз не перебільшую. Я й справді рахую копійки, а все завдяки чоловіку.

Від лютого наше життя з ніг на голову перекинулось. Чоловік втратив свою хорошу роботу майже одразу, адже фірма в якій він працював просто щезла з лиця землі у буквальному сенсі цього слова.

Я нині в декреті. Молодшій дитині півтора роки, старшій за чотири, тобто вийти на роботу не можу узагалі, але у нас ще й величезна діра – кредит на авто. І все б нічого, але тієї машини і в помині уже немає. але кредит є.

А ще є чоловік, який сидить на роботі, куди влаштовувався “тимчасово” пів роки тому. Але він як отримував копійки, так і отримує і не збирається нічого міняти. Бачте, пан очікують коли все налагодиться, а мені теж радить:

— Розслабся і почекай, скоро все добре буде.

Лиш не зазначає. коли те “скоро” і в кого саме буде “добре”.

Найсумніше, що чоловік зовсім не прагне щось змінити. Його влаштовує його робота, де майже нічого не треба робити, але й відповідна оплата. Ще й свекруха його дуже підтримує.

Свекруха завжди з особливою гордістю розповідала, як робила цілу банку “паштету” усього з однієї сосиски, чи прала речі власноруч зробленим пральним порошком. А от згадуючи свої чоботи, які їй вісім років прослужили і в мороз і в дощ, так узагалі очі закриває. ніби курорт згадує.

– Наші батьки якось крутились у складніших умовах, економили, а ти постаратися не хочеш, – говорить мені чоловік постійно, – Часи такі, що ми повинні пристосуватись якось. Маму мою послухай, навчись у неї чогось.

Порівняв, називається! Його мама кредит неосяжний за авто, яке злетіло в кювет одразу після придбання, не оплачувала. Звісно, їй легше було. Та й чоловік її працював і гроші додому приносив, а вона їх складала на купку, а вся сім’я економила, бо “часи важкі”.

Свекруха говорить, що її сину ніякий підробіток не потрібен. Куди ще адже ж він цілих вісім годин сидить на роботі – виморюється на своїй прохідній. вона щиро вірить, що сім’я із чотирьох чоловік може вижити на п’ять тисяч. Це я розкидаюсь грошима і просто не вмію економити.

Мама моя радить розлучатися і їхати до неї, але я не вважаю це виходом. І зараз важко, а після розлучення буде ще важче. Але й жити, рахуючи копійки на хліб, я вже втомилася.

Як бути?

15,12,2022

Головна картинка ілюстративна pexels.

You cannot copy content of this page