Я така яка я є і всі про це знають. Ну не вмію я стримуватись, не можу я змовчати, чи зробити вигляд що все гаразд тоді, коли воно не так. То нащо було оте все вигадувати знаючи мене і мій норов? Тепер свекруха дметься чомусь і чоловік не балакає. “Пожартувала” вона, а винна лишилась я.
У мене з Даною Радіонівною стосунки склались рівні. Не теплі, не прохолодні, а саме рівні. Може, тому що у мене такий характер, адже я не вмію тримати язика за зубами та й причини так робити не бачу. Ящо щось не так, тоя кажу це прямо і тієї ж миті. Гратись в мовчанку, ображатись і жалітись комусь за спиною я не вмію. Сказала в очі, що думала, обговорили і живемо далі тихо мирно.
Я заміжня уже три роки, маю донечку, якій місяць тому виповнився рік. Так ось. Після того як ми те свято відсвяткували у нашій родині розлад пішов. і що найцікавіше – винною, чомусь, мене зробили всі, хоча усю ту кашу заварила свекруха, а я лиш адекватно відреагувала.
На день народження доньки свекруха прийшла із “подарунком”. Своїй єдиній онуці на перший день народження вона принесла власноруч зв’язаний светрик:
— Я тільки вчусь в’язати, але вже ось така краса вийшла, – каже вона і простягає пакунок.
Я, звісно ж, одразу кофтинку дістала і оніміла просто. Кофта виглядала м’яко кажучи “ніяк”. Якщо ви навчаєте дитину в’язати, то перший виріб і буде схожим на те, що я тримала в руках.
— Погляньте, зроблено своїми руками, а головне — від душі. – з посмішкою сказала свекруха.
Ну не розумію я жартів. ні разочку не розумію, особливо якщо вони от такі.
Я кофту склала і повернула свекрусі зі словами, що нам такого не треба і я ніколи в житті на дитину не одягну подібного.
Мої батьки подарували велосипед дитячий, тітка привезла машину на дистанційному керуванні в якій дитина може їздити, а тут кофтинка “від душі”?
Дуже на мене свекруха образилась тоді. Вийшла зі сльозами на очах, а за кілька хвилин чоловік назад її у дім завів. Не знаю. що вони там говорили, але на свято вона залишилась, а по завершенні вручила мені конверт із грішми і додала, що кофтинка була жартом.
А як я мала його зрозуміти, той жарт. Узяти казна-що і мовчати? Чи я колись хоть натяк давала на те, що реагуватиму інакше?
Тепер чоловік дметься і його мама зі мною не балакають. Бачте, я відреагувала не коректно і могла б бути трішки добрішою.
А мені цікаво: моя вина у чім? от ви б відреагували якось інакше?
26,02,2023
Головна картинка ілюстративна.
