Мені сорок років, у мене двоє дітей підлітків та чоловік. Одружилися ми з Ігорем, коли мені було 19. Що вже приховувати, одружилися, адже я була на четвертому місяці. Ігор був не проти одружуватись, так і стали жити. Обидва працювали, все робили на благо сім’ї. Все в нас було, про що можна було лише мріяти, але не було одного – емоцій. Ігор сам по собі людина досить холодна, дуже скупа на прояв почуттів.
За всі роки нашого шлюбу я жодного разу не почула компліменту у свій бік, хоча я завжди стежила за собою, намагалася бути на найвищому рівні. Два рази лише чоловік подарував мені квіти і від цього мені щоразу ставало лиш гірше.
Я не раз думала, що можливо, почуттів більше в нього немає до мене або є коханка. Але ні, просто він така собі людина. Вірний відданий, люблячий, і крижаний. А я почала в’янути за цей час як квітка без води. Адже жінці необхідно знати, що вона особлива, що її люблять. Я всі роки цього не знала.
І ось зустріла на вулиці однокласника. У школі він був у мене закоханий. Після роботи пішла з ним до ресторану, розговорилися, він обсипав мене компліментами. В його очах я побачила те, що вже роками не бачила в очах чоловіка,
Я відчула себе так, ніби мені знову 19 і я та сама легка, радісна дівчина. Що вже казати, пішли ми до самого краю. Так ми таємно зустрічалися два тижні. А потім я наважилася розповісти чоловікові. Вперше за весь час на обличчі Ігоря з’явилася якась емоція, навіть потекла сльоза.
Але мені вже було неважливо, я вирішила, що ми будемо з Мишком разом. Поки діти живуть з Ігорем, а потім, коли я влаштуюся з Мишком в іншому місті, то заберу їх.
Так Мишко не Ігор, це я зрозуміла одразу. У нас не квартира – вулкан. іноді до ранку він мені щось доводить, але я зараз настільки щаслива, наскільки це узагалі можливо. Так, іноді сплю у сусідки, але ж ми потім миримось. він доводить що я єдина і найкраща.
Головна картинка – pexels.
