— Я вже не можу цього чути, – затулила Аліна вуха, – Зроби щось із нею. Це ж неможливо слухати. Давай повернемо її туди, звідки взяли. Я вже не хочу нічого, крім спокою.
Знаю, що це анонімно і просто хочу виговоритися, почуття провини, не дає спокою кожен божий день. Вся справа в тому, що ми з чоловіком зважилися на удочеріння маленької дворічної дівчинки. Наша дівчинка рідна вже виросла і вступила в університет в іншому місті. Мені здалось, що можна замінити свою дитину, яка далеко – іншою.
Ми дуже добре забезпечені матеріально і я стала замислюватися, про якусь свою велику місію. Мабуть неробство зіграло свою роль. В якомусь почутті ейфорії, я піддавшись нинішній моді, вирішила, у що б то не стало, умовити чоловіка на ще одну дочку. Я твердо вирішила зробити добру справу і подарувати щасливе життя в родині дитині, яка такого не мала.
Я настільки перейнялась цією ідеєю, що буквально осліпла. Я не бачила реального майбутнього і не чула порад. Я уявляла як я несу вдячну дитину додому і там нас чекає рожеве майбутнє. Зараз я розумію, що просто хотіла реалізації і обрала не той шлях. Забула, як складно буває з своїми дітьми, а я звалила на себе таку ношу, забувши, що дитина це на все життя.
Пройшовши всі бюрократичні кола в один прекрасний день ми прийшли за нашою Дарією. Коли вона мене побачила, обняла і пішла зі мною, я була щаслива. Ми сіли в машину, від’їхали кілька метрів і вона почала ридати. це продовжувалось кілька днів. Ми навіть наблизитись і обійняти її не могли – вона не звикла. Нас це ошелешило. Ми ж очікували маленького щасливого дзвіночка, який буде радувати нас своїм сміхом і вдячністю за неперевершений шанс, а тут таке.
Вперше я подумала-що ж я наробила, як я з цим справлюся. Потім був один рік суцільного непорозуміння. Я переоцінила свої сили. Я не справлялася, я не могла слухати постійний плач, я любила Дашу всім серцем, але мої сили закінчувалися.
І я її віддала назад. З тих самих пір у мене просто немає життя. Я навіть не можу набратися хоробрості і зателефонувати запитати як вона. Я знаю я нехороша людина, але я не знаю як тепер бути?
Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.
Головне фото – firestock.
