Мої взаємини з мамою були напруженими ще з дитинства. Мама завжди виділяла брата, він менш образливий і красивіший. Я ж була гидким каченям. Звичайно, будучи дитиною, я цього не розуміла і мені було дуже прикро.
Але у мене був ТАТО. Він замінив і маму, і всіх, кого можна. З ним завжди було легко в будь-яких питаннях. Коли мені було 12, його не стало. Світ для мене перекинувся. З матір’ю стосунки стали гіршими. Вона хотіла зліпити з мене те, ким сама була, тільки я не піддавалася.
Коли в 17 років я почала ходити на побачення і поверталася в 21: 00-21: 30, вона називала мене всіляко. Для неї завжди важлива була думка сусідів і головне наше завдання по життю – не зганьбитися перед сусідами. Причому братові дозволялось набагато більше, його завжди ВІДМАЗУВАЛИ серед родичів, мої ж косяки були оголошені всім присутнім під час чергового застілля серед родичів. У підсумку, я робила тільки гірше. На зло їй.
Зараз я вже заміжня. Нещодавно почала ходити в тренажерний зал. Вона і тут мені дорікає, що ці гроші я б краще витратила на їжу для дитини. А недавно я пішла на татуаж брів, вона і тут примудрилася зробити мені зауваження: «Ну і де ти на цей раз їх робитимеш?» Це було сказано при братові. Тобто підтекст був такий – не маю я роботи, і я нерозумно витрачаю гроші.
Ми посварилися, я висловила все, що думала про неї. Як далі спілкуватися з нею? Я думала, що з віком багато зміниться, але все в точності так само, як в далекому дитинстві.
Фото – ілюстративне.
Передрук матеріалу без гіперпосилання на Intermarium.news заборонений!
Заголовок, головне фото, текстові зміни. – редакція Інтермаріум.
