Мені 55 років, у мене є син, якому 30. Коли синові було 15 років, чоловіка не стало. І ось я залишилася одна із сином підлітком на руках. Добре, що шлюб у мене був вдалий. Ми з чоловіком разом багато працювали, щоб мати все і щоб синові забезпечити майбутнє. А тому за 15 років шлюбу зуміли й собі купити квартиру і ще одну, щоб здавати, доки син маленький, а коли одружиться, то віддати йому з сім’єю.
Хоч я і залишилася матір’ю самотньою, я зробила все можливе, щоб вивчити сина, щоб він добре одягався, їв і ні в чому не мав потреби. Заміж так і не вийшла. Не тому, що не хотіла, через дитину чи ще що. Просто не хотіла, мені вистачило одного шлюбу, в якому я була щаслива. Вирішила далі себе повністю присвятити роботі.
І ось син мені повідомляє у 30 років, що надумав оженитись. Я була дуже рада, все ж вік у нього вже який. Та й онуків уже хотілося. Дівчина його мені сподобалася, і вирішила зробити їм подарунок. Сказала, що квартиру їм віддам, яку здаю, щоби молоді спокійно собі жили, не знімали нічого.
Минуло кілька місяців після весілля, квартиру я ще не встигла подарувати їм, вони просто там жили. Син дзвонить і каже, що квартиру продають вони, а куплять за ці гроші автомобіль. Мовляв краще узяти в іпотеку житло більше, ніж тулитись у тій маленькій.
Я як стояла так і сіла з телефоном у руках. У голові дзвони дзвенять і єдина радість – не подарувала, ще не подарувала. Сину сказала, що вони іпотеку і так узяти можуть, а якщо це житло їм не підходить то можуть з’їхати будь-якої миті я й далі її здаватиму. Запала тиша:
— Але ж ти сказала, що вона наша. Ми вирішили вже все. А де ми гроші візьмем і на машину і на квартиру тоді.
Довелось пояснити що подарунок цей готували ми з татом для того, аби він там жив із сім’єю. Що ж? Якщо не підходить, я радо подарую їм машину, але квартиру вони звільнять. Трубку кинув.
Дзвонили свати і намагались на моє рішення вплинути. А я аж розсміялась. Дитячий садок, чи що? Чи я не розумію, звідки вітер віє і до чого ото все?
Зараз зі мною ніхто не розмовляє, хоч син з невісткою поки нікуди не з’їхали. Питання відкрите. Але я стоятиму на своєму і рішення змінювати не стану, хай навіть і буду в очах усіх не надто хорошою людиною. яка не дотримала свого слова.
Головна картинка – pexels.
