Перший шлюб в мене не склався. Коли моїй доньці Лізі було три роки, мені довелося розлучитися з чоловіком. Працювати він не хотів, зате мав успіх у жінок. Останньою краплею стало те, що він почав приводити їх до нас у квартиру. Житло було моє, тому я зібрала його речі та попросила піти.
Зараз моїй дівчинці дванадцять років, але за цей час вона жодного разу не лише не отримала грошей від свого батька, а й не бачила його. Я сама непогано заробляла і нам із дочкою грошей вистачало.
Нещодавно я познайомилася із Віктором. Чоловік він позитивний, один виховував семирічну доньку Тетяну. У нього також не склалися стосунки із дружиною. Вони розлучилися, донькою його дружина не цікавилася.
За деякий час ми з Віктором вирішили жити разом. Моя дочка не була проти нашого спільного життя, але з Віктором вона спілкувалася мало, та й він не прагнув потоваришувати з дівчинкою. Ліза, незважаючи на різницю у віці, потоваришувала з донькою Віктора.
Та й у мене з Танею склалися добрі стосунки, вона майже одразу почала називати мене мамою.
На початку спільного життя у нас все складалося добре. Ми обидва працювали, і кожен вносив свою частину до сімейного бюджету. Після, обставин склалися так, що я втратила роботу, мене скоротили.
Віктор запропонував мені не шукати нову роботу, а вести домашнє господарство та стежити за дівчатками. Його донька молодша школярка, її треба вчасно забирати зі школи та водити на різні гуртки. Я погодилась.
Але незабаром почала помічати, що на Тетяну він витрачає гроші, не рахуючи, а моїй Лізі я все купую зі своїх заощаджень. Поки я мала особисті гроші, питань не було, але згодом я все витратила і попросила грошей у Віктора. Мені потрібно було купити Лізі новий одяг, старий їй став замалий. Він не відмовив, але гроші дав із небажанням.
Я купила доньці все потрібне, але тут у неї порвався рюкзак. Я знову звернулася до Віктора по гроші. Цього разу він сказав, що він годує її, і цього достатньо. Речі їй він не зобов’язаний купувати. Мені слід знайти свого колишнього чоловіка та нагадати йому про аліменти.
Мене його слова вразили. Для мене обидві дівчинки рідні, а для нього моя Ліза – ні. І не тільки мій колишній чоловік не допомагає Лізі, а й його колишня дружина також не згадує про Тетянку.
Я не знаю, що мені робити у такій ситуації. Якби Віктор не мав би доньки, я пішла б від нього. Але я прив’язалася до Тетяни. Мені шкода дівчинку, яка вважає мене за маму. Зрадити дитину, як це зробила її рідна мати, я не можу. Але мириться з таким ставленням, я також не збираюся.
Головна картинка – pexels.
