fbpx
Без категорії
Я задумався, що ж мені робити далі. Мені уже не 20 років і скоро пенсія. Хочеться на старості років відпочити від роботи і пожити спокійно. Питання тільки з ким? З Оленою у нас спільна квартира, двоє дітей, вона надійна турботлива і не покине у важкій ситуації. А з Катериною так само весело, як і 10 років тому

Я одружений тридцять років, у мене прекрасна дружина, двійко вже дітей дорослих. Олена прекрасна дружина, чудова господиня, розумна, завжди готова прийти на допомогу. У неї є тільки один мінус вона неймовірно нудна. Але з іншого боку, це краще, ніж джружина, яка заграє з іншими чоловіками.

Коли одружилися, я прекрасно розумів, що настане такий момент, що мені захочеться знайти кого-небудь на стороні. Так і вийшло.

Катерина прийшла до нас на роботу практиканткою. Вона весела, компанійська, легка на підйом. Ми весело проводили час. Та й до того ж, багато вона не вимагала. Їй не потрібні були шуби, каблучки, поїздки на море.

Дружина протягом усього цього часу нічого не знала. Я завжди працював допізна, часто їздив у відрядження. Та якби почала задавати питання, сказав, що чоловік в домі я. Сім’ю завжди утримував у достатку. Ні Вона, ні діти ні в чому не мали потреби. Ось так я і жив.

З Катериною кожен день ходили обідати, часто приїжджав на вихідних, іноді навіть на свята примудрявся приїхати. І з дружиною все добре, і кoханка задоволена. Півроку тому дружина все-таки почала щось підозрювати. І правда, з Катериною я проводив часу не менше ніж з Оленою. За цей час вона мені стала зовсім рідною, навіть кoханкою її назвати не можна, скоріше вона – моя друга сім’я.

Читайте також:Оксанка рвучко підвелася і підбігла до батька. — Навіщо сюди зайшов? Я ж сказала на вулиці чекати. В такому одязі до пристойних кафе взагалі не пускають, — ніби аж зашипіли її рожеві пухкенькі вуста.

І ось я задумався що ж мені робити далі. Мені уже не 20 років і скоро пенсія. Хочеться на старості років відпочити від роботи і пожити спокійно. Питання тільки з ким? З Оленою у нас спільна квартира, двоє дітей, вона надійна турботлива і не покине у важкій ситуації. А з Катериною так само весело, як і 10 років тому. Наче споріднені душі. Та й з сином її ми знайшли спільну мову. Ось тільки боюся, що може мене покинути. І кому я буду потрібен на старості років. Який вибір мені зробити? Адже більше жити подвійним життям не вийде.

Фото – pixabay.

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

facebook