Річ у тім, що вони бідні люди (за їхніми словами). У матері немає сили, пенсія наймінімальніша, яка тільки буває, сестра тягнеться з останніх сил, але це ситуацію не рятує бо в місті де вони живуть немає роботи, немає нормальних фахівців і все у тому ж дусі.
Час від часу вони телефонують і розповідаю чергову історію про те, що наприклад сестру підкосила якась болячка, але в місті де вони живуть немає жодного нормального доктора, скрізь потрібні могоричі. Треба їхати в сусіднє велике місто, тільки там є шанс, що її врятують. Терміново потрібні гроші. Гроші висилаємо!
Потім з’ясовується, що причина була дріб’язкова, яку потрібно було припекти у косметолога. І такі історії, але в різних варіаціях, виникають постійно. Я розумію, що вони маніпулюють нами для досягнення власних цілей. І кожен раз зарікаюся вірити їм, але чергова історія і знову грошовий переказ!
Наприклад крайній випадок: за тиждень до нового року дзвонить сестра і каже, у мами поцупили пенсію, грошей немає навіть на хліб, мама просила її нам не говорити, але так як вона сама не може допомогти, а маму дуже шкода то дайте люди добрі хоч трохи! Ну як не допомогти жінці похилого віку?
Виявилося що пенсію програв син мами, брат чоловіка. Я розумію, що допомагати людям у біді треба, але у цих людей біда довжиною в життя. Звичайно можна принципово зробити, внести в чорний список в телефоні і все! Приїхати точно не зможуть, дуже далеко! Але це ж не тітка з вулиці, а мама! Завдяки їй у мене є такий чудовий чоловік! І кожен раз зі страхом я чекаю, що вони подзвонять, в душі все перевертається! Якщо придумати історію як би я хотіла, то вона не виходить зі щасливим кінцем для них. Я б хотіла, щоб їх взагалі не було!
Анна.
Фото ілюстративне.