Таня має власну квартиру, яку здає і живемо ми у моїй квартирі, невеличка, але нам вистачає. Наша Златка ні в чому не має відмови і вона зараз дуже успішна юна модель, Таня возить її на всі конкурси на які тільки може, а це все дуже дорого, бо дорога і перебування, а ще ти маєш мати гарні сукні, взуття, макіяж.
На це все йдуть наші гроші, моя пенсія, її зарплата і гроші з оренди. Про батька Златки й казати не хочу, бо я не вважаю, що то був чоловік. Брати дитячі гроші собі на гульки я вважаю вже геть безсовісно. Я тоді Тані сказала:
– Дитино, з таким чоловіком або ти підеш з ним на дно, або врятуєшся з дитиною. Лиш тобі вирішувати, яка буде твоя доля.
І слава Богу, вона вибрала правильний шлях, а він ще совається, що на нього й глянути, то мороз по шкірі, але, головне, що нас не займає.
Тому ми Златку дуже опікаємо і вона є сенсом нашого життя. Дитина дуже мила і лагідна і ми нею не натішимося.
Але почала Таня нові стосунки з колегою по роботі і наче все у них йде добре. Вже вона познайомилася зі свекрухою і планують разом жити.
– Дитино, – кажу я їй,- а що у нього по зарплаті? Бо як ви підете жити на квартиру твою, то вже не буде грошей на Златку, а ти знаєш, що їй треба й нову фотосесію і нове портфоліо, а мало який чоловік буде стільки витрачати грошей на чужу дитину.
І знаєте, що я як у воду дивилася – почав Іван випитувати, де ж Таня бере стільки грошей на ці всі конкурси, якщо у неї така мала зарплата.
– Та чоловік колишній аліменти платить, – каже вона.
Ну, він і заспокоївся. Жили вони на орендованій квартирі і Златка з ними, а далі Таня каже, що при надії, бо дуже вже свекруха наполягала аби у неї був онук. А не син чужу дитину ростив.
Але, перепрошую, як він може Златку ростити, якщо ми її повністю забезпечуємо! Якщо вона щось і отримувала від нього, то хіба шоколадку і те, що з ними їсть. Але ж повертається язик таке свасі сказати!
Але вже, лиш би дитинка була здорова і все було добре.
Але Таня пішла в декрет і вже нічого не заробляє і Іванові прикро на всіх заробити і він давай їй докоряти, що вона й далі не шкодує грошей на Златку, а з нього тягне гроші на малюка.
– То обоє твоїх дітей, а ти між ними різницю робиш, – каже їй.
– Але ж ти сам хотів дитину і казав, що будеш її забезпечувати, то в чому проблема?
А він наче не розуміє, що то до нього сказане. Давай чеки зі смітника витягувати та все рахувати і перечитися, що Златка має все, а його малюк нічого.
– Ну, то зароби на нього, – стоїть на своєму Таня.
– Я не можу і на оренду робити, і на прожиття! А ти ще й гроші фітькаєш на всілякі дурниці! Ти думаєш, що з неї якась модель виросте? Та буде продавати в кіоску а ти стільки грошей викидаєш!
Таня від нього пішла до мене і вже нам тісно всім в моїй квартирі. Звичайно, що ми дамо собі раду, бо Таня подала на аліменти і вже якось буде легше, але ми ні в якому разі не плануємо ставити крапку на модельній кар’єрі Златки. Дитині це подобається і ми їй все забезпечимо.
– Бачиш, як добре, що ти квартиру притримала для Златки, – кажу я доньці, – А то б Іван на Златку й копійки не виділив, хоч не платив би за оренду.
А ви як думаєте, треба було зізнатися за квартиру чи це б не продовжило щастя цій родині?
Історія написана з реальних подій, імена та обставини змінені в інтересах головних героїв.
Фото Ярослава Романюка
Автор Ксеня Ропота
