На початку повномасштабного вторгнення в Левоньківському центрі соціальної адаптації перебувало 16 людей і вони вирішили залишитися.
“Вирішили, що всюди дістануть. Я кажу, в нас багато людей з інвалідністю. Що робити? Лишаємося тут? Лишаємося”, – розповідає підопічний центру соціальної адаптації.
Центр став прихистком і для українських військових, проте ненадовго -довелося відступати під натиском ворога.
Змушені були лишити й несправну техніку, яку не могли полагодити – два несправних танки та машина “ЗІЛ-133” зі снарядами, яку підопічні центру приховували у гаражі, закидуючи усім, чим могли, в тому числі й дошками.
Наприкінці березня до центру зайшли російські війська. Коли загарбники знайшли танк та зенітну установку, то почали шукати серед колишніх безпритульних військових ЗСУ. В Олександрі через берці, штани кольору хакі та невеликий зріст розгледіли танкіста.
“Біжить один їхній, я навіть не знаю, як його назвати. Увесь спітнілий, бідолаха, аж кепку зняв. І каже, що танк знайшли з повним бойовим комплектом. І на мене: “Я так і знав, що ти танкіст””, – розповідає Олександр, працівник центру.
За його словами, окупанти робили все, аби чоловік дав покази.
“Ну такі, повністю вiдбиті. Була б команда “фас”, то, напевно, і не над головою стpіляли б”, – зазначив він.
Відступаючи, окупанти знищили один з українських танків – і то, недолуго: залили всередину пального, підпалили та закрили люк, а танк вибухнув лише за годину, кажуть підопічні центру. Коли в село повернулися українські військові, підопічні центру повернули їм усе, що змогли зберегти: підбитий танк, зенітну установку та повний “ЗІЛ” боєприпасів, пише Суспільне.
Фото: УНІАН.
05/21/2022
