До ЗСУ передано 10 тонн дизельного пального, вилучених у кримінальному провадженні за матеріалами СБУ, повідомляють «Вікна».
Пальне СБУ вилучила на початку лютого 2022 року у ході реалізації заходів з комплексного захисту об’єктів критичної інфраструктури в паливно-енергетичній сфері та детінізації ринку нафтопродуктів. Тоді було арештовано бензин та 33 тонни дизелю, які продавали через АЗС в Івано-Франківську.
Експертиза визначила, що вилучений бензин – неякісний та не відповідає нормам ДСТУ. Тож директору фірми, який є власником мережі АЗС, повідомили про підозру у незаконному зберіганні та збуті підакцизних товарів.
Щодо дизелю, то він підлягає поверненню фігурантам провадження, оскільки експертиза засвідчила його відповідність держстандарту.
У ході досудового розслідування та зважаючи на зібрані СБУ докази, фігурант покаявся у скоєному, надав викривальні покази і повністю визнав свою вину.
Зважаючи на агресію російської федерації проти України, він виявив бажання передати до ЗСУ 10 тонн з вилученого пального. Крім того, директор фірми передав на потреби ЗСУ 60 000 гривень.
Вироком суду фігуранту призначено штраф в розмірі 85 000 гривень з конфіскацією та знищенням контрафактного бензину. Вирок суду набрав законної сили.
Дизельне пальне передано в Збройні сили України та Національну гвардію.
Досудове розслідування здійснювали слідчі Управління СБУ в Івано-Франківській області, обвинувачення в суді підтримувала Івано-Франківська обласна прокуратура.
Фото: Вікна.іф.
07/01/2022
Популярні статті
- Мені було завжди тяжко слухати, як свекруха шукає в мого сина риси Андрія. Їх там просто не могло бути і я з кожним днем все чекала, коли вона це побачить
- Просто не розумію, чому батько не сказав мені, що у нього такі неприємності? Все можна було б вирішити і швидше, і з меншими затратами душевних сил
- Свекруха може тримати на руках старшу онучку, відвернутися від моєї доньки і жартувати: «Ми зайняті, а третій тут зайвий». Це дослівна цитата, яку моїй донці сказала бабуся
- Звичайно, що я їй не допомагала по доброті душевній. Я що їй родичка чи донька? І не треба мені про мораль. Ми всі живі люди і маємо розуміти, що вік у нас короткий, а доглядати на схилі літ комусь треба. То чого б і квартиру не переписати, як на те пішло
- Якось чоловік мене обійняв, зарився носом в моє волосся і прошепотів: «Як добре, що ти мені пробачила.». «Як добре, що ти не бачиш мого обличчя зараз», – подумала я з усмішкою