fbpx

Як прийде до мене в гості, так і скаржиться, що грошей немає. Все ниє і ниє! Бачите, не вистачає їй зарплати на їх з сином витрати! Так, часи зараз не прості, але що поробиш? Усім важко, і мені, в тому числі. Я ж не проти допомагати дочці, але у мене немає такої можливості! А моя дочка звинувачує мене в байдужості! Вона каже, що я просто не турбуюся про неї і онука, ось і не хочу давати грошей. Вона просто не вірить, що у мене самої не все гаразд грошима. Думає, що раз я пенсіонер, то і не витрачаю нічого, ось так!

У мене доросла дочка, їй 39 років. Вона живе окремо, виховує дитину. З чоловіком давно розлучилася, працює і тягне все на собі. Так що там говорити! Таким в наш час вже нікого не здивуєш! Багато жінок так живуть! Я і сама свого часу багато працювала, щоб дати їм з сестрою все необхідне. Пропадала на роботі з чоловіком цілодобово! Зараз я вже на пенсії, а ось забезпечувати дочку мені доводиться досі! Не те щоб повністю, але частково! А для мене це, ой, як не просто!

Так, дочка працює, але вона часто просить у мене фінансової допомоги. Я прекрасно все розумію. Вона одна виховує дитину, все на її плечах, зарплата невелика, а ціни шалені. Так воно і є! Тільки от я не можу їй допомагати. Я ж пенсіонер, які у мене можуть бути гроші? Звідки вони у мене? Я б і хотіла допомагати доньці і онуку, але мені нічим! Самі знаєте, яка пенсія у звичайної людини. Тут самій ледве вистачає, щоб зводити кінці з кінцями, не те, щоб допомагати іншим! Тільки ось дочка ніяк не зрозуміє цього! Вона просто не вірить мені. Ще й ображається, що мало даю! Я так втомилася від цієї ситуації! Сил просто немає вже! Всі розмови з дочкою зводяться до грошей! Хоч би поцікавилася, як мені самій живеться! Так, де вже там! Тільки про своє говорить!

Як прийде до мене в гості, так і скаржиться, що грошей немає. Все ниє і ниє! Бачите, не вистачає їй зарплати на їх з сином витрати! Так, часи зараз не прості, але що поробиш? Усім важко, і мені, в тому числі. Я ж не проти допомагати дочці, але у мене немає такої можливості! А моя дочка звинувачує мене в байдужості! Вона каже, що я просто не турбуюся про неї і онука, ось і не хочу давати грошей. Вона просто не вірить, що у мене самої не все гаразд грошима. Думає, що раз я пенсіонер, то і не витрачаю нічого, ось так!

А нещодавно, моя дочка взагалі сказала, що я мабуть збираю гроші, а вона живе на копійки! Ось що за маячня? Що я можу наскладати з двох тисяч? Хіба я б пошкодувала для неї хоч щось? Так я б віддала все, що у мене є! Якщо б тільки мені було що віддати! Хіба я б могла відкладати гроші, знаючи, що моя дитина живе недоїдаючи?

Як тільки дочка могла подумати таке? Вона ж моя частиночка. Чому тоді її сестра сама справляється з життєвими проблемами і не просить грошей у мене. А ця вважає що я просто зобов’язана її забезпечувати і допомагати. Я вважала, що діти повинні доглядати за батьками в старості. Виходить, я повинна утримувати дочку і зараз, коли я вже на пенсії. Чому вона не намагається заробляти більше, а просить у мене? В голові прокручують варіанти своїх доводів, все думаю, як же їй пояснити все спокійно і без сцен. Як дві доньки, дві сестри можуть у одних батьків бути настільки різними?

Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.

Головна картинка – pexels.

You cannot copy content of this page