Депутати Київради підтримали створення ландшафтного заказника в Протасовому Яру. На сторінці «Захистимо Протасів Яр» повідомили, що 85 депутатів Київради підтримали це рішення під час засідання у четвер, 14 липня.
Нагадаємо, що Київрада перевела цю ділянку до території житлової та громадської забудови у 2007 році, за мерства Леоніда Черновецького.
Далі дніпровська компанія “Дайтона Груп”, яка отримала ділянку в суборенду від фірми «Бора», планувала зведення там трьох 30-поверхових житлово-офісних будинків із власним торговельним центром — і вже продавала у них квартири.
Коли у 2018 забудовник почав вирубувати дерева, місцеві мешканці утворили ГО «Захистимо Протасів яр», яку очолив Роман Ратушний. Він поліг, захищаючи Україну у складі 93 омбр «Холодний яр». На його честь планують перейменувати вулицю біля Протасового Яру.
Далі у 2020 році Київрада повернула ділянці статус зеленої зони, яка не підлягає забудові, але Окружний суд визнав це рішення протиправним. Остаточну крапку у боротьбі за ділянку поставив Верховний суд в 2022 році, який визнав недійсним договір суборенди.
Сьогодні, Київрада підтримала створення ландшафтного заказника.
Фото: ukrinform.com.
07/14/2022
Популярні статті
- Ну а що я мала робити? Стоять вони навпроти мене і аж світяться обоє щастям. Прямо при ньому казати: ” Доню схаменись, куди ти свою голову сунеш?”. Мені виховання такого зробити не дозволяє та й він ніби хлопець непоганий
- Є такі люди, які в місті просто не можуть жити, все на них тисне, нема чим дихати, нема на чому оку спинитися. Я саме така людина і хочу вам розказати, як я колись давно їхала в місто за «женихом» та мало не втратила сім’ю і себе
- — Краще б ти не дарувала мені ніякої квартири, – сказала донька захлипавшись. – Більше негараздів після твого подарунку ніж радості в моєму житті.
- Принесла я чоловіку отой судок і як було, на постіль перед ним поклала: “Або кажи щось свої мамі, або відвозь назад у село. Я вже більше не можу такого терпіти, ну скільки ж можна?”
- Заїхали мої племінники і наче перші тижні лиш до всього приглядалися і характеру не показували, а потім потроху-потроху вже я почала розуміти, що я в своєму домі не ґаздиня. Не там стала, не там сіла, не те з’їла. А я ж за собою бачу, що я все гірше до ліжка гнуся