Один чоловік сидів в залі очікувань вокзалу і чекав поїзда. Це був не простий поїзд, це був поїзд його щастя. І він повинен був його відвезти далеко, в країну безтурботності і радості, спокою і гармонії, любові і прийняття.
У залі очікування були незручні лавки, але чоловік був готовий терпіти незручності заради майбутнього щастя. Сусідство з деякими пасажирами спричиняло масу незручностей, але чоловік не міг покинути зал очікування, він боявся пропустити оголошення про прибуття «його» поїзда. Та й що таке «незручні» сусіди, в порівнянні з новим життям, яким він колись заживе. Повітря в залі було спертим і несвіжим, але чоловік сподівався, що з хвилини на хвилину оголосять посадку на поїзд і тоді він точно надихається свіжим, чистим повітрям.
Поїздів було багато, але, жоден з них, не підходив чоловікові. Один їхав надто швидко, інший занадто повільно, третій був дуже дорогий, четвертий був тільки з плацкартними вагонами, п’ятий надто галасливий, шостий стояв на пероні всього дві хвилини, сьомий був розташований дуже далеко. Уже всі сусіди по залу очікування роз’їхалися, на їх місце прийшли нові пасажири, а чоловік все чекав і чекав.
Згодом його очі втратили колишню пильність, і йому стало важко розрізняти номера прибулих поїздів. Слух теж часом підводив. Замість «Поїзд прибув на третій шлях другої платформи», йому чулося «Зараз найкращий момент, щоб все змінити». Одряхлілі м’язи насилу корилися, коли чоловік вставав, щоб подивитися на щасливчиків, які їхали на черговому поїзді. Жалісливі працівники вокзалу підгодовували старого, який більше півстоліття провів на лавці в залі очікування вокзалу, зустрічаючи потяг свого щастя. Поїзд, який так і не приїхав.
Опинитися в «залі очікування» дуже легко. Досить сказати:
-я ще/вже надто… (молодий, старий, недосвідчений, досвідчений, дурний, розумний і т.д.);
– ось коли … .., тоді … .. (настане світле майбутнє з усіма витікаючими наслідками);
– зараз дуже багато … (роботи, турбот, зайвих кілограмів, проблем, і т.д.);
– зараз дуже мало …. (грошей, часу, можливостей і т.д.);
– Якщо б у мене було …. (інше дитинство, батьки, освіта, країна, багато грошей і т.д.), то …. (настане світле майбутнє з усіма витікаючими наслідками);
– я намагаюся …, але …
– я вже пробувала (швидше за все 100 разів), але … ..
– я ще не готова …. – почну в понеділок, завтра, у відпустці, на пенсії, в наступному році і т.д.
У «залі очікування» вас чекає кілька приємних бонусів:
– Відсутність відповідальності за своє життя і майбутнє, а вірніше можливість цю відповідальність скинути.
– відсутність страху і ризику, повний контроль і передбачуваність життя.
– багато розуміння і уваги з боку тих, хто сидить в цьому залі разом з вами.
Але є і побічні ефекти:
– одноманітність життя, нудьга, рутина втома, дратівливість.
– відчуття відсутності сенсу життя.
– злість, образа на тих, кому вдалося виїхати.
– зaхвоpювання опоpно-pухового апаpату (довго сидіти на попі шкідливо), сеpцево-cудинної системи (відсутність стресів згубно позначається на судинах головного мoзку, а відсутність любові негативно впливає на сеpце), шлyнка (їжа в залі очікування одноманітна).
Читайте також: Роби, а не ний. А якщо ти нічого не робиш і не міняєш, значить, тобі добре. Будь чесний з собою
– відсутність майбутнього при відмові від справжнього.
Що вибираєш Ти? Сидіти в «залі очікування» або ризикнути сісти в поїзд? Спробувати незважаючи ні на що в 101 раз чи відкласти цю спробу до слушного моменту? Ризикнути, незважаючи на малу кількість досвіду, знань, часу або почекати, коли Ти станеш навченим досвідом і знаннями?
03/01/2019
