Я дізналася, що чоловік мені невірний мені, в день появи нашого сина. І сміх і гріх, так вийшло, що поки я народжувала нашого довгоочікуваного сина, чоловік проводив час з іншою. Помилка? Випадковість? Ні, не думаю.
Як я дізналася, що він мені невірний? Мені подзвонила сусідка, щоб привітати з появою дитини. У нас хороші стосунки, квартири суміжні, балкони поруч. Це і зіграло не на руку моєму благовірному. Сусідка, привітавши, запитала: «До вас родичі приїхали? З дитиною допомагати будуть?». Я здивувалася, родичів у нас мало, і ніхто допомагати не збирався. Перепитала навіть: «Родичі?». «Ну, так, дівчина. Руда така. Я її на балконі вчора бачила. Думала, що це ти, а потім зрозуміла, що помилилася. Вона палила. На годиннику вже було ближче до півночі». Мене аж холодом пробрало.
Родичів у мене рудих не було. А ось серед знайомих була одна. Моя найкраща подруга з університету. В голові не вкладалося, душа нила, дитина плакала. У такому стані ми і виписувалися через кілька днів. Чоловік сяяв як начищений паркет, а ось про мене такого не скажеш.
Що робить жінка в перший день після виписки? Шукає сліди “нічної гості”. Комусь скажи, засміють. Ще смішніше, що я взяла фотографії і пішла до сусідки. Подумала, що краще переступити через гордість один раз, ніж все життя ходити з рогами. Сусідка підтвердила, саме Олена була тоді на балконі. Але це я і без неї вже знала, за пральною машинкою я знайшла деякий предмет її гардеробу американського бренду. Я точно знаю, що це її.
Чоловік, звичайно, сказав, що всі дні працював і рано лягав спати. Дуже втомився. Олена повідомила, що щойно повернулася з пансіонату, привезла мені сувеніри. Я знала, що мене обманюють. І хотіла відплатити сповна. Напевно, зіграли свою роль гормони. Благо, дитина весь час спала, і у мене був час обдумати ситуацію.
Помста була солодкою. Як тільки синові виповнився місяць, я почала з ним виїжджати. Ми стали частими гостями у Олени. Кожен раз я привозила до неї брудний памперс, загорнутий в пакет. Один засунула в короб у ванній, де труби з гарячою і холодною водою. Другий закинула в гардеробній на антресолі, куди заглянути без драбини неможливо. Олена весь час скаржилася, що навіть пил там протерти неможливо. Третій памперс засунула в матрац, на щастя, він був на замочку. Четвертий… Їх усього було чотири. Потім я зупинилася.
Олена дзвонила мені через день і скаржилася на сморід, джерела якого вона ніяк не може знайти. Щоб ви розуміли, вона дуже охайна, у неї ні кішок, ні дітей. Чутливий нюх. Будь неприємний запах – справжнє випробування. Вона навіть сміття виносить 2 рази в день. Уявляєте, як їй було?
Ту квартиру вона, в результаті, виставила на продаж. Поїхала на інший кінець міста. Тепер ми зрідка бачимося. З чоловіком ми досі разом. Помсту для нього я залишила на потім.
Фото – ілюстративне.
Передрук матеріалу без гіперпосилання на Intermarium.news заборонений!
Заголовок, головне фото, текстові зміни. – редакція Інтермаріум.
