fbpx

Якщо ви загубилися на життєвих дорогах: Запаливши світильник, ніхто не накриває його посудиною і не ставить під ліжко, але ставить на свічник, щоб ті, які входять, бачили світло

Лк 8, 16-18 Ісус сказав до натовпу: “Запаливши світильник, ніхто не накриває його посудиною і не ставить під ліжко, але ставить на свічник, щоб ті, які входять, бачили світло. Адже немає прихованого, що не стане явним, і немає таємного, що не стане відомим і не виявиться. Тож уважайте, як ви слухаєте: бо хто має, тому дасться, а хто не має, то й те, що начебто має, забереться від нього”.

Святий апостол Павло говорить про дорогоцінний скарб, який носимо в посудині свого тiла. Вогонь світильника є образом Духа Божого, який освітлює все в глибині нашого єства. Про що говорить Ісус? Можливо, про тiлесні гріхи, які закривають світло Боже посудиною тiла. Ми не маємо світла і тепла Божого Духа через те, що в нашому житті домінує тiлесність, як спосіб мислення, як певний пріоритет.

Згадаймо екзестенційну (життєву) розгубленість сучасної людини незалежно від віку та досвіду. Людина губиться у сенсах свого життя, не знає куди рухатися, чого прагнути, ким вона є. Знайомо? Ті, хто вибирає тiло, а не дух, перебувають у темряві – світильник під посудиною.

Ліжко натякає на сон чи хвоpобу. Перше поняття є символом смepті, а друге – гріха. Людина, яка ховає Божого Духа під ліжко вибирає cмepть гріха, пасивність і лінь, залишаючись у темряві.

Читайте також: Роби, а не ний. А якщо ти нічого не робиш і не міняєш, значить, тобі добре. Будь чесний з собою

“Ті, які входять, бачили світло” – формула Євангелія означає, що взагалі не ставиться питання чи пускати всередину себе інших людей. Ми не можемо закриватися у собі, принаймні Євангеліє не передбачає цієї опції, маємо бути гостинними, запрошуючи оточуючих не лише у свою домівку, але і у своє внутрішнє життя.

Чому тоді ми закриваємося? Чому готові спілкуватися лише на поверхні, боїмося пускати інших в глибину себе?

Відповідь проста: всередині – темрява та захований під ліжко та посудину світильник.

Лука попереджає, якщо ми і надалі продовжимо своє життя у темряві, то можемо так ніколи і не побачити світла – хто не має, забереться від нього те, що має.

Отож, логіка дій згідно із запрошенням Слова:

Світло має стати важливішим тiла, гріха, маємо перемогти лінь та інерцію пасивності.

Запалюючи світло, маємо гостинно відкривати своє серце на інших людей.

Примножуймо благодать.

За матеріалами – Кіріос.

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page