У Миколи з Денисом всього два роки різниці. Коля трохи сташt. Коли діти виростають, різницs вже не видно, це просто дві дорослих людини.
Але не в нашому випадку. Незважаючи на те, що Денису вже під тридцять, він так і залишився молодшеньким в сім’ї, і як і в дитинстві, постійно шукає поблажливості на правах молодшого сина.
Свого часу обидва брати вчились в в інституті. Старший Микола пішов на заочне, щоб мати можливість працювати. Ближче до диплому він вже непогано заробляв, але треба віддати належне, він був трудоголіком.
А Денис пішов на денну форму навчання, щоб повною мірою насолодитися студентським життям. Він жив веселим безтурботним життям, на пари ходив через раз.
Тусуватися ночами було куди цікавіше, та й встати вранці якщо тільки заснув, було вельми непросто. Кілька разів навіть поставало питання про його відрахування за прогули, але дбайливі батьки робили все, щоб синок не вилетів з інституту.
Закінчивши інститут і отримавши диплом, Денис не поспішав шукати роботу. Він іноді десь працював, а коли набридало йшов, тому в основному він жив за рахунок батьків і проводив час в нічних клубах. Там же він познайомився з Юлею.
Денис не відрізнявся постійністю щодо дівчат і з Юлею він не планував нічого серйозного, поки вона не поставила його перед фактом що чекає дитину.
Денис хоч і не надто серйозний, але як чесна людина все ж вирішив одружитися. Відіграли весілля і молодята пішли жити в однокімнатну квартиру бабусі Дениса. Незабаром у них з’явився син, вилитий тато.
Але з цього моменту почалися труднощі: Денис не звик перепрацьовувати і того, що він заробляв, ледь вистачало тільки на найнеобхідніше. Якби батьки не допомагали грішми, вони б зовсім їсти не мали чого.
Денис працював, то знову сидів в безстроковій відпустці. Він звичайно шукав роботу, але аби куди йому не хотілося йти бо мало платять, а десь його просто не брали.
А тут новина, Юля знову при надії. Але як, а головне на що? Старшому ще тільки рік, з двома буде непросто подвійно, та й в квартирі вже тісно. І все ж вирішили що це доля. Де один там і два. Так в родині з’явилася ще й дочка.
Тим часом, Микола активно розвивав власний бізнес. У нього вже був хороший за місцевими мірками дохід, і він більше не винаймав квартиру.
Тепер він обживався в новенькій двокімнатній разом зі своєю дівчиною, з якою вони в майбутньому теж планували створити сім’ю. Справи йшли в гору, і незабаром їм вдалося накопичити ще й на однокімнатну, яку він тепер здавав. Це і стало причиною непорозуміння з Денисом.
Денис просив Миколи віддати їм їхні двокімнатну, а самим, поки дітей немає, переїхати в однокімнатну. Але Микола був не згоден:
— Без образ брате, але я сам на неї заробив. Поки ти розважався і у батьків гроші просив, я працював. Без вихідних, без сну! Тебе батьки вже забезпечили квартирою, чого тобі ще й від мене потрібно?
Батьки, як не дивно, підтримали саме Дениса. Він для них золоте дитя у якого труднощі, а старший все має, але і пальцем не поворухне для того аби хоч трохи допомогти брату.
Так і живуть. Зі старшим не спілкуються, все зароблене віддають меньшечкому і думають уже над тим, аби продати свою однокімнатну і віддати гроші сину на розширення. а самі куди? Ну так старший же не покине батьків у скруті. Правда?
Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.
Головна картинка – intermarium.news.
