fbpx

Є ознака, за якою можна визначити людину, яка залишить вас у скрутну хвилину. Вона, можливо, непогана людина. Навіть майже хороша. Не зла і не підла в цілому. Але вона може зробити підлий вчинок

Є ознака, за якою можна визначити людину, яка залишить вас у скрутну хвилину. Вона, можливо, непогана людина. Навіть майже хороша. Не зла і не підла в цілому. Але вона може зробити підлий вчинок і навіть здатна на зpaду.

Тому що вона відмінно вміє себе виправдовувати і спритно переносити відповідальність на інших людей або на обставини. Це і є головна ознака. Така людина заздалегідь себе виправдала. За все відразу. Вона відмінно це вміє робити.

Людина, на яку не можна покластися в скрутну хвилину

Вона м’яко скаже в разі чого: «поміркуй сам, у мене були такі обставини, що я не міг стати на твою сторону. Я не міг прийти, ти ж доросла людина і це розумієш. Я був змушений зрадити тебе, та й не зрада це зовсім. Це мені завадили, і я не зміг через такі-то і такі-то справи».

Вона почне звинувачувати інших. А потім почне звинувачувати вас: Чому ви не хочете по-дорослому подивитися на речі і проявляєте максималізм? А потім знецінить ситуацію і скаже: «А що, власне, сталося? Нічого особливого не сталося». Але головне – самовиправдання і перенесення відповідальності. Ось це головна ознака.

Навіть якщо мова дійсно про дрібниці: не прийшов, не зробив, не віддав те, що повинен був віддати … Сам по собі вчинок дріб’язковий, але виправдання насторожують.

«Я забув, вибач», «я злякався і промовчав», «я розгубився», «я втратив гроші, прбач!», – цього не дочекаєтеся. Але лавина виправдань почнеться відразу. І виправдання перейдуть в обвинувачення; ви ж і залишитеся винні. Або інші люди. Але сама людина ніколи не визнає свою провину.

Є легенда про те, як пророк збирав жителів міста у військовий похід на ворогів; треба було захистити місто від набігів. Всі чоловіки зібралися і пішли битися, крім вісімдесяти чоловік. Ці злякалися і за майно, і за свої ятки на базарі, і багаті будинки. І за своє життя. Ось і сховалися серед жінок, старих і дітей.

Потім воїни з перемогою повернулися додому. І ці вісімдесят чоловік стали відповідати – чому вони не пішли захищати місто? Більшість знайшли собі виправдання, тисячі виправдань: раптова хвоpоба, слабкість в ногах, дружина народжувала, дитина захвоpіла, пожежа почалася, – різні виправдання використовували ці люди.

Дуже красномовно. І тільки троє щиросердно зізналися, що злякалися. Їм соромно, але вони просять їх покарати справедливо. Їм немає виправдання.

І ось цих трьох городяни пробачили. Два місяці їх уникали і не спілкувалися. Але ці троє проявили каяття і всім допомагали, ділилися, спокутували провину як могли. І потім погане забулося. А пророк сказав: той, хто чесно визнає провину і не шукає виправдань, – гідна людина. Вона здатна виправити помилку. І наступного разу вчинить правильно. Так і вийшло, до речі.

А лицеміри непоправні. І вони знову зрадять, тому що заздалегідь знайшли виправдання. Вони себе заздалегідь виправдали, а вже потім зробили ниций вчинок.

Спочатку людина виправдала себе, а потім зрадила. «Мене на це штовхнули обставини, я випила, мені потрібні враження, зрада – це нормально, всі так роблять, врешті-решт, я жива людина!». Ось так виправдала себе, а потім зрадила.

Спочатку виправдала себе: «Мені дуже потрібні гроші, якщо навіть я їх не віддам, нічого страшного, у нього все одно ці гроші зайві. А мені дуже потрібні, тому я візьму і не віддам. Або віддам, коли розбагатію! ». А потім вже взяв і не віддав.

Спочатку виправдала себе: «А що такого-то? Мені ж потрібна ця посада. Начальник і так косо дивиться на колегу і готовий його звільнити. Якщо я трохи підштовхну ситуацію і перебрешу слова колеги на адресу начальника, так це просто трохи прискорить процес. Колега сам винен, що базікає направо-наліво! »… Виправдає себе така людина, а потім донесе.

Виправдання і звинувачення – ось ознака того, хто вас підставить і залишить в скрутну хвилину. Тому що такій людині не доведеться боротися з совістю, вона з нею давно домовилася. Досягла повного розуміння. А якщо людина не виправдовується, визнає провину і намагається виправити те, що наробила, – це нічого. Це нормальна поведінка. І помилку можна пробачити, якщо вона поправна …

Автор-Анна Кіp’янова.

Фото – ілюстративне.

За матеріалами

You cannot copy content of this page