Я НІКОЛИ НЕ зраджував своїй дружині
Нещодавно у нас в гостях були наші друзі – сімейна пара. Після вечері, я, як завжди, став допомагати своїй дружині прибирати зі столу і почав мити посуд. Для нашої сім’ї це звична справа. Не можу сказати, що в будинку тільки я мию посуд, але я не бачу в цьому нічого особливого і незвичайного. По-моєму, допомагати своїй жінці це перший обов’язок чоловіка.
Спостерігаючи за моїми діями, дружина друга, не без заздрості в голосі, сказала своєму чоловікові: “Ось дивись, Олексій Світлані допомагає, а ти навіть тарілку за собою вдома прибрати не можеш!”. На що чоловік відповів:
“А ти мені тоді навіщо?”. У мене тут же виникло зустрічне запитання:
“А ти-то їй навіщо? Тамагочі, за яким потрібно прибирати і якого потрібно годувати, вона може і в телефон закачати”.
Я ніколи не розумів такого ставлення багатьох чоловіків до своєї другої половинки. Чому ви вважаєте, що домашні клопоти це тільки жіночий обов’язок? А що тоді чоловічий? Цвях у стіну забити? Але, почекайте, цвях в стіну ви не кожен день забиваєте, а домашні справи потрібно робити щодня. Чому все це має лягти на тендітні жіночі плечі?
Коли я став говорити другові ці доводи, він обурився:
“Наші діди з покон віків так жили: баби за господарством стежать, а чоловіки працюють! І раніше у жінок більше обов’язків було: і будинок, і скотина, воду з колодязя тягали і в печах готували. А зараз у них вдома всі зручності, машинки автомати, праски, мультиварки і посудомийки: їм взагалі нічого робити не потрібно, так що посуд вона може і сама помити, а я на роботі втомлююся”.
Згоден, нашим бабуся не легко було, і сучасним жінкам дуже допомагає побутова техніка. АЛЕ зараз жінки так само працюють нарівні з чоловіками (я не кажу про “ляльок з очима”, покликання яких бути аксесуаром до багатих папіків).
У нашій родині так заведено: ми приходимо з роботи, я допомагаю дружині приготувати вечерю і прибратися, потім разом відпочиваємо. Я вважаю, що моя жінка не зобов’язана стояти одна весь вечір біля плити і раковини, одна займатися з дитиною, а потім втомлена валиться з ніг. Я хочу бачити поруч із собою красиву і не замучену домашніми справами дружину. І це, в першу чергу, моя турбота. Якщо я не буду їй допомагати, то у неї і не буде сил і часу на себе і мене, відповідно. Інакше, який же я чоловік і захисник, якщо не можу допомогти своїй коханій?
Друг одного разу зізнався, що у нього є коханка.
“Навіщо ???” – здивувався я. На що один відповів: “Так втомився я від дружини. Мені з нею нудно, вона постійно на кухні, завжди чимось незадоволена, нескінченно возиться з дитиною, за собою не стежить, у неї завжди болить голова, ceкc у нас раз на місяць і то примітивний. Змінилася Маринка після весілля … Ось нова моя – красуня, завжди доглянута, ceкc просто чарівний. Ми з нею багато часу проводимо разом, цікаво мені з нею”.
Я поцікавився: “І що тепер, ви з Мариною розлучатися будете?” Друг щиро здивувався: “Ні звичайно! Навіщо? Маринка нічого не підозрює. Вдома у мене чисто і завжди приготовлено, що мені ще треба? Маринка для будинку, а Леночка для душі і тіла”.
Мені стало так бридко і неприємно … Ще більш огидно стало, коли зрозумів, що так вважають багато моїх друзів. Що за споживацьке ставлення до жінок? Як так? Поки була молода і красива – була потрібна, а тепер можна і нову шукати? А дружина нехай далі обпирає і обглажує? Це так низько! Ну ми ж не тварини врешті-решт! Сім’я – це величезна і важка праця для двох! І тільки удвох можна побудувати міцну і дружну сім’ю. А якщо звалити всі клопоти на жінку у неї просто не залишиться часу ні на що інше.
Дорогі мої друзі, це не ваші дружини змінилися, це змінилося ваше ставлення до них. Поки ви зустрічалися до весілля, ви дарували їм квіти, подарунки, робили компліменти, ходили на побачення. А що ви робите після весілля? Ви приходите ввечері додому, чекаєте поки дружина приготує вечерю, а потім сідаєте за комп’ютер або телевізор. У вихідні йдете до друзів без дружини. Бо так? А вона весь цей час займається готуванням, прибиранням, пранням, прасуванням, дітьми. Звідки у неї будуть сили і, найголовніше бажання, привести себе в порядок і посміхатися вам, як раніше, коли ви познайомилися?
Чесно зізнаюся (хоча, впевнений, багато чоловіків мені не повірять) я НІКОЛИ не зраджував своїй дружині. І не збираюся, мені це не потрібно. Навіщо розмінюватися на дрібниці? Обманювати? Навіщо ризикувати тим, що ви разом будували багато років? Та й не потрібна мені інша, мені моєї дружини більш ніж вистачає, вона мені і друг, і коханка, і дружина. Вважаю, якщо любиш жінку – то і інша не потрібна. А якщо не любиш – так будь чоловіком – чесно признайся їй в цьому і гуляй на всі чотири сторони. Тільки якщо до весілля ви полюбили добру дівчину, а після весілля вона стала занудою, то це ВИ в першу чергу винні в цьому!
Коли ви останній раз дарували своїй обраниці квіти? Просто так, без приводу. Коли ви останній раз запрошували її на побачення? Чоловіки, жінку треба підкорювати і завойовувати ЗАВЖДИ! Все життя! Після весілля вона все та ж жінка, яку ВИ самі одного разу вибрали, і вона заслуговує такого ж ставлення як і раніше, коли вона виходила за вас. А якщо ви вважаєте, що після штампа в паспорті дружина повинна одна тягнути на собі все господарство, доглядати за вами, ростити дітей, при цьому так само мило посміхатися вам, коли ви валяєтеся на дивані і дорікаєте її за брудний посуд, то ви дуже сильно помиляєтеся. Вам не одружуватися треба було, а просто найняти хатню робітницю.
Ми з моєю Світланою в шлюбі 15 років. У нас вже доросла 13-ти річна дочка. Ми все і завжди робимо разом. Не буду приховувати, за цей час було багато і сварки і примирення. Важливо не це, важливо те, як ви поводитеся під час сварки. Нерозумно сподіватися, що ваша дружина буде вам вдячна за те, що ви під час скандалів будете принижувати її і ображати. До весілля ви обоє жили в різних сім’ях з різними традиціями і правилами, і то що у вас різні погляди на щось – це природно. Те що у дружини є своя думка і вона думає не так як ви, зовсім не означає вона “дурна баба і нічого не розуміє”. Зараз ви одне ціле і вам потрібно разом працюватиметься над своєю новою сім’єю, створювати свої правила і традиції.
Я до сих пір запрошую Світлану на побачення. Ви навіть не уявляєте, як приємно чекати кохану в парку з букетом квітів! Гадати в чому вона сьогодні прийде, чи сподобаються їй квіти, підемо ми сьогодні в кафе або в кіно, може просто погуляємо по набережній. І ось вона йде, найкрасивіша, легкою ходою в красивому платті, йде до мене на зустріч, МОЯ КОХАНА ДРУЖИНА!
Моя дружина теж дуже змінилася після весілля, вона стала ще прекраснішою, ще ніжнішою і ласкавішою, ще більш турботливою та люблячою. Для мене вона така одна: найкраща дружина і найкраща мати! З кожним днем вона все більше відкривається мені. Я не перестаю дивуватися її багатому внутрішньому світові. І через 15 років вона весела і пустотлива дівчина, яку я колись полюбив.
Я не дуже люблю, коли моя дружина з гордістю говорить своїм подругам: “Мій чоловік найкращий чоловік на світі!”. Тому, що я не вважаю, що роблю для неї, щось особливе, я просто її дуже люблю, допомагаю і оберігаю її. Це повинен робити кожен чоловік для своєї жінки, тоді і жінка буде віддавати втричі свою любов і турботу чоловікові.
Найпрекрасніший час був той час, коли ми зі Світланою чекали появи на світ нашої донечки. Мені здається, це чарівний період в житті кожної родини! Коли твоя дружина носить під серцем вашого малюка, а ти маєш можливість щодня спостерігати як він росте, торкатися до її зростаючого животика, відчувати, як малюк починає штовхатися, ти вже розумієш коли він спить, який у нього настрій, що йому подобатися, а що ні. Ця радість не передається словами, це не описати, це потрібно відчути.
“Тупa, жирнa корова” – часто чую я від чоловіків на адресу своїх вагітних дружин. Не розумію, як язик може повернутися, що б таке сказати ??? Ваша обраниця носить ВАШУ спільну дитину. І вона не жирнa і тупa, вона ВАГІТНА! Невже ви не розумієте, наскільки це важко для самої жінки? Вона і так дуже переживає за дитину, з’являються комплекси з приводу зростаючого животика, тому що жінка завжди хоче бути привабливою. А від вас, замість підтримки і розуміння вона чує “тупa і жирнa”. В такому випадку, це ви тупi, і, на жаль, це у вас вже не пройде.
У вагітної жінки всі процеси в організмі спрямовані на збереження вашого малюка, і це природно, коли вона починає вести себе так, як раніше не вела: вередувати, плакати чи сміятися без причини, не розуміти якихось, як вам здається, елементарних речей. Це проста фізіологія. І якщо ви проявите належне терпіння і повагу по відношенню до своєї жінки, то в результаті скоро побачите свого ЗДОРОВОГО малюка і вашу щасливу і вдячну ВАМ дружину. Немає нікого прекраснішого і красивішого, ніж вагітна жінка.
У Світлани була дуже важка вагітність, у неї був страшний токсикоз, постійні капризи. Коли вона вночі будила мене і говорила, що хоче банани, я збирався і йшов в цілодобовий магазин, купував банани, яблука, ананаси, полуницю, оселедець і ще чого-небудь. Тому що прекрасно розумів, після повернення з магазину дружина може захотіти вже не банани, а що-небудь інше. І як не дивно, мені її примхлива поведінка здавалося дуже кумедною. Ми разом сміялися, коли вона ховала (не спеціально звичайно) пульт від телевізора в холодильник, випадково прибирала хліб в шафу з речами або говорила, що ми зараз підемо направо сама показувала напрямок наліво, а в підсумку йшла прямо. Я підтримував її як тільки міг, говорив ще більше компліментів, дарував ще більше квітів, постійно підбадьорював, що вони (вона і наша майбутня дочка) у мене найкрасивіші, говорив як сильно я їх люблю. І, як не дивно, Світлані ставало краще з кожним днем. Навіть її лікар дуже дивувалася, а Світлана з гордістю говорила: “Просто наш тато дуже сильно нас любить”.
Чоловіки, тисячу разів подумайте, перш ніж щось сказати своїй вагітній дружині. Ви не можете знати, як вона відреагує на ваші слова. І ви ніколи в житті собі не пробачите, якщо, не дай Бог, щось трапиться з ВАШОЮ дитиною по ВАШОЇ вині. Будьте терпимішими!
Наступним етапом нашого сімейного життя було народження донечки. Не розумію чоловіків, які кричать на дружину, якщо вона не може заспокоїти дитину. Ти такий же батько, як вона мати – візьми та заспокой! Малюк повинен відчувати турботу і любов обох батьків, а дружина повинна знати, що поруч з нею люблячий чоловік. Тоді і проблем ні у кого не буде. У декреті на жінку лягає набагато більше турбот і їй як ніколи потрібна ВАША допомога!
Я впевнений, що в майбутньому наша сім’я буде ще більш міцною і дружньою. Це не складно, головне любити свою половинку і віддавати всього себе, працювати над відносинами з року в рік.
І, тоді, настане день, коли я, будучи літнім дідусем, буду чекати в парку свою Світланку з букетом квітів. А вона підійде до мене, як завжди красива, легкою ходою і в красивому платті, поцілує, міцно обійме і тихенько прошепотить на вухо: “Я люблю тебе”, а я відповім: “І я тебе дуже люблю”. Ми візьмемося за руки і підемо в кафе або в кіно, а може просто погуляємо по набережній.
