fbpx

Юля залишила сина на свою подругу й поїхала до свекрів, щоб розставити всі крапки над «і». Та вдома вона застала тільки Ліду, яка зухвало повідомила їй, що вони з Валерієм уже оформили візи на виїзд до США, а за те, що Юля ростила Інну, вона готова компенсувати їй витрати кількома тисячами доларів. У той момент, коли Юля жбурнула купюри в обличчя Ліди, повернувся з донькою Валерій та його батьки. Він заявив, що розлучається з Юлією, а ця сцена при дитині буде в суді аргументом на його користь

У Валерія та Ліди донечка Інна народилася передчасно. Дівчатко було кволе, постійно плакало, потребувало особливої уваги, і молода мама заледве справлялася зі своїми обов’язками. Хоч Валерій багато працював, та все ж виконував усю домашню роботу. Обидві бабусі жили окремо, але Валерина мама час від часу приїздила допомагати невістці.

Ліда була надзвичайною красунею, відвідувала модельну школу, мріяла про кар’єру моделі. Але після школи дівчина закохалася й вийшла заміж. Пара домовлялася «пожити для себе», Ліді ще потрібно було здобути якусь освіту, тому з дітьми подружжя вирішило зачекати. Але природа виявилася хитрішою: молода жінка зрозуміла, що носить дитя під серцем, і зразу дитина стала бажаною. Коли дівчина жила ще з батьками, її старша сестра вийшла заміж, і два роки молода сім’я проживала з ними. Ліда бачила, як росте маленький племінник. Сестра не могла натішитися здоровим і спокійним хлопчиком, з яким не було особливих клопотів. Ліда уявляла, що і з її донечкою буде настільки легко й приємно. Але все виявилося навпаки: недоспані ночі, майже постійний плач немовляти, часті візити до педіатрів.

Доглядаючи дитину, Ліда не забувала стежити за своєю фігурою. За допомогою вправ і дієти вона дуже швидко відновилася, але це її не задовільняло. Вона милувалася собою в дзеркалі й вирішила, що досконалості немає меж, тож не варто зупинятися на досягнутому, а тому вона переведе дитину на штучне вигодовування. Та Інночка стала ще більше неспокійною. Свекруха перестала приїжджати, вона образилася на невістку, що та відлучила дівчатко. Ліда почала скаржитися Валері, що більше не витримає, якщо він не дасть їй можливість розвіятись. Люблячий чоловік навіть відпустку взяв, щоб дружина змогла відпочити від дитини.

Поки Ліда десь пропадала днями, Валерій радо доглядав за донечкою. Він і не помітив, що дружина повертається все пізніше й пізніше, і на все є причина: день народження подруги, черга в перукарні, похід у кіно. Та одного дня взагалі ночувати не прийшла. На телефонний дзвінок відповіла, що поїхала до мами, чому не попередила, не пояснила. Від матері Ліда так і не повернулася. Згодом теща повідомила, що донька збирається за кордон працювати моделлю.

Валерій переоформив відпустку по догляду за дитиною на себе. Іноді йому допомагала мама, але бути з онучкою постійно жінка відмовлялася. Зате пощастило з патронатною медсестрою Юлею, яка нещодавно почала працювати в їхній поліклініці. Вона, по доброті своїй душевній, більше часу приділяла допомозі безпорадному батькові, і якось непомітно молоді люди закохалися одне в одного. Після чергового візиту до своєї підопічної Інночки, яка вже радісно усміхалася Юлі своїм беззубим ротиком, жінка залишилася там назавжди. Коли доньці сповнився рік, Валерій подав до суду про розірвання шлюбу. Їх із Лідою розлучили, і чоловік одружився з Юлею.

Пролетіло десять років. За цей час у подружжя народився синок Матвійко. Все було добре, та одного дня життя родини кардинально змінилося. Свекруха вже стала пенсіонеркою та виявила бажання забирати внуків зі школи, а на вихідні брати їх до себе додому, щоб Матвійко йшов з дідусем на рибалку, а бабуся вчила внучку вишивати. Та після останнього гостювання Інна була якась збентежена. Дівчинка випитувала маму, чи часто так буває, що батьки нерідні, а діти про це не знають, кого в сім’ї більше люблять – старшу чи молодшу дитину. Юля була розгублена, відчувала в тих запитаннях щось недобре, але відповідала спокійно, і виду не подавала, що схвильована не менше за доньку. Але то були квіточки, а гіркими ягідками стали вимоги доньки купити планшет чи модні джинси. Коли батьки їй відмовляли, мовляв, грошей не вистачає, вона почала дорікати, що мама її зовсім не любить, ніби вона їй не рідна, тільки братику все дозволяє.

Щоб налагодити стосунки з донькою, Юля вирішила купити їй модні джинси, але Інна сказала, що бабуся вже купила і джинси, і планшет. Проте Юля засумнівалася, що в свекрів вистачає пенсії на такі коштовні подарунки й запідозрила, що дівчинка сама взяла з дому гроші, а бабусі сказала, що дали батьки. Вона тільки почала їх перераховувати, як ображена Інна вигукнула, що ці подарунки від її рідної мами, яка її по-справжньому любить, нічого для неї не жаліє. Більше від дівчинки нічого не вдалося дізнатися. Свекруха також нічого не хотіла пояснити.

Юля вирішила дочекатися з роботи чоловіка, щоб він допоміг нарешті все з’ясувати: і поведінку доньки, і дорогі подарунки, і мовчанку свекрухи. І тут із балкона вона побачила, що Валеру перестріла якась молода елегантна пані, і вони вдвох пішли в кав’ярню. За цей час Юля вже встигла себе добряче накрутити, і коли чоловік прийшов, вилила на нього все, що накипіло на душі: всі від неї щось приховують, дочка з нею не розмовляє, свекруха також грає в мовчанку, а він, Валерій, завів коханку.

– Це була Ліда, мама Інни.

– Ах так, то чому твоя мама від мене це приховувала?

– Бо ти не дозволила б бачитися Інні з рідною мамою.

– А ти звідки знаєш, як би я поводилася?

– Знаю, бо ти така, – Валерій підвищив голос, – поглянь на себе, на кого ти перетворилася, за собою не стежиш. Коли востаннє в перукарні була?

– Куди мені до твоєї Ліди.

– Отож, знаєш, я, напевне, якийсь час поживу в мами, – чоловік почав збирати свої речі.

Але до кульмінації ще було далеко.

Наступного дня свекруха провела Матвійка до під’їзду, а з онукою поїхала до себе додому. Пройшло кілька днів. Хлопчик дуже скучав за сестрою і татом, а Юля не розуміла, як їй діяти далі. Аж тут прийшов Валерій, щоб серйозно поговорити з дружиною, мовляв, Інна скучає за братом, відпусти Матвійка, бо ми збираємося всією сім’єю піти в аквапарк.

– Ах, то у вас вже сім’я.

– Чого ти знов завелася? – Валерій підвищив тон. – Ліда кається, вибачається, дуже скучила за дочкою, хоче загладити свою вину перед нею.

– Не пройшло й сто років, лише дев’ять, – гірко всміхнулася Юля, – чи одразу й впізнала свою донечку, яку залишила, коли їй не було ще й року?

– Не єхидничай, а спробуй зрозуміти почуття рідної мами.

– Та куди мені, я ж – мачуха.

Валерій продовжував жити окремо, час від часу забираючи ще й Матвійка. Жінка жила надією, що скоро Ліда повернеться назад у свою Америку, і все повернеться на круги своя. Але сказане сином після останнього візиту до дідуся та бабусі не на жарт її стривожило.

– Мамо, а ми з тобою поїдемо в гості до тата й сестрички в Америку?

І Матвійко розказав, що Інна з татом житимуть далеко за океаном, і бачитися вони зможуть дуже рідко, бо тьотя Ліда знайшла там татові роботу.

Юля залишила сина на свою подругу й поїхала до свекрів, щоб розставити всі крапки над «і». Та вдома вона застала тільки Ліду, яка зухвало повідомила їй, що вони з Валерієм уже оформили візи на виїзд до США, а за те, що Юля ростила Інну, вона готова компенсувати їй витрати кількома тисячами доларів. У той момент, коли Юля жбурнула купюри назад суперниці, повернувся з донькою Валерій та його батьки. Він заявив, що розлучається з Юлією, а ця сцена при дитині буде в суді аргументом на його користь.

Юля вирішила не здаватися. Вона вже зібралася на пошуки адвоката, та в цей час несподівано прийшла свекруха. Жінка була вся в сльозах, перепрошувала Юлю й, схлипуючи, розказала.

– Ліда приїхала кілька тижнів тому, плакала, просилася пожити в нас, щоб мати можливість побачитися з донькою, обіцяла їй купувати все, що тільки Інна попросить. Потім почала розповідати дочці, як там гарно в Америці. Нарешті взялася за Валеру, стала нахвалювати, яка для нього там є робота, тільки б він розлучився з тобою і дав дозвіл на виїзд доньки за кордон. Свідоцтво про народження Інночки вона має, а дозвіл вона якраз Валері підсунула, під виглядом інших паперів. Так що всі документи в неї на руках.

– Чому ж ви раніше нічого мені не казали?

– Я думала, що Інночці там буде краще, – продовжувала свекруха, – ви з Валерієм ледве зводите кінці з кінцями, а діти ростуть, та й потреби ростуть разом із ними.

– І вас не мучило б сумління, що розлучите брата з сестрою? – докоряла Юля, – я вже й не сумніваюся, що вас гризла б совість, що повелися так зі мною.

– Я про те не думала. А коли випадково почула, що по телефону говорила Ліда своїй мамі, то ніби прозріла. Виявляється, мій Валерка їй не потрібен, є в неї там чоловік, тільки дітей немає, от і вирішила Інночку забрати.

Свекруха й невістка вирішили серйозно поговорити з Лідою, сказати, що їм відомо про її наміри. Вони вчасно встигли. Ліда якраз викликала таксі, щоб поїхати з дочкою до своїх батьків в інше місто. Матвійко розплакався, чому сестричка його назавжди покидає. Інна і собі розплакалася, дівчинка раптом злякалася невідомості, яка її чекала, і відмовлялася їхати без братика й тата. Цю сцену побачив Валерій, який відпросився з роботи на кілька годин раніше, щоб підготувати все необхідне до виїзду дочки, але, що планується втеча, не міг навіть собі уявити.

Ліда так і поїхала ні з чим і більше нікого не турбувала. Валерій забрав заяву про розірвання шлюбу. Натомість Юлю подала свою, пробачити зраду й невдячність жінка не змогла. Суд ухвалив проживання дочки з батьком. Юля повернулася в свою квартиру, яку здавала в оренду, і проживає там із сином. У будні Матвійко та Інна живуть почергово то в мами, то в тата, по суботах і неділях діти відпочивають разом.

Знайомі вважають, що задля Інни Юля повинна була б пробачити Валерія. Чи всі так думають?

You cannot copy content of this page